Мати Лариси, рано пішла із життя, тому свекруха Зіна Богданівна, стала для жінки справжньою другою мамою. З її сином Назаром, Лариса жила добре, удвох вони виховували двійко дітей. Все наче було добре, якби тільки не його друзі.
Вони наче зговорилися один за одним, просили у Назара, щоб допоміг чи просто позичив грошей. Але ж Ларисі самій потрібен чоловік вдома та поміч, і гроші також.
Жінка терпіла, терпіла, але як кажуть “терпець уже почав рватися”. Вона серйозно задумалася про розлучення. І як добре що цією своєю думкою Лариса поділилася зі своєю свекрухою Зіною Богданівною. Та жінка у відповідь просто засміялася.
Лариса зніяковіла і навіть не знала що дальше говорити. Свекруха це побачила і пояснила чому вона засміялася.
Жінка сказала, що згадала за батька Назара. Вона розповіла, що батько Назара теж мав багато друзів, яким теж старався допомогти завжди.
Її це теж дуже дратувало, але коли одного разу, у їхній квартирі сталося вогнище, і їм ніде було жити, то якраз один із друзів чоловіка одразу запропонував допомогу. Він відвіз їх із маленьким тоді Назаром, якому було всього чотири рочки на свою заміську дачу і сказав що, вони можуть жити там, стільки, скільки потрібно.
А решта товаришів, дізнавшись про трагедію яка сталася з нашою квартирою, приїхали наступного дня і хто чим міг допомогли з матеріалами та ремонтом.
Тож через чотири місяці Зіна Богданівна розповіла, що вони змогли повернутися до свого житла. Після цього вона підійшла до чоловіка та попросила пробачення в нього, за те що докоряла йому його друзями.
Відтоді вони всі свята та дні народження проводили великою дружньою компанією. Зіна Богданівна сказала до Лариси, що вона не має права змусити її жити з її сином Назаром.
Однак, якщо вона його і справді любить, то нехай подивиться на цю ситуацію з іншого боку. Лариса була дуже вдячна своїй свекрусі за підтримку, правильні слова та пораду.
Вранці вона прокинулася з ідеєю, з якою одразу поділилася з Назаром. Вона сказала йому, що хоче ближче познайомитись з його друзями та їхніми дружинами.
Лариса запропонувала щоб він всіх покликав на вихідні до них на дачу. Чоловік був дуже здивований від слів дружини, адже іще вчора вона, йому дорікала, тим, що він надто багато часу приділяє їм.
Після тих вихідних вони всі почали дружити з сім’ями. А Лариса поїхала до своєї свекрухи Зіни Богданівни з великим тортом в знак подяки за її підтримку та розповідь за батька Назара.
Завдяки чому жінка не скоїла помилки в житті і не розлучилася. Одна з небагатьох окремих історій про стосунки між невісткою та свекрухою, Вам сподобалась? Любі читачки а у вас, які стосунки зі своїми свекрухами?
Ваша, Галина Червона.
