Сусідка Таня мала коханця.
Чоловік здогадувався, але ще жодного разу не спіймав. Він теж не був святим в цьому ділі.
Все село спостерігало за їхньою сім’єю ніби за серіалом. Хтось щось сказав, доклав свого, от і пішла пльотка.
Як поламаний телефон, а в кінцевому результаті правди не знав ніхто, про те обговорювали всі.
Степан працював на фермі, чоловіки не раз жартували про походеньки Тані, але тому було байдуже.
Бо він ніколи її не любив, а женився, бо дочка з’явитись на світ мала.
От за свою Юлечку він готовий був життя віддати, тому і не розлучався.
Вони обоє хотіли, щоб дитина виросла в повній сім’ї, але як буде краще для неї вже ніхто не знав.
Степан і сам частенько в гості до іншої заходив.
Їм було добре разом, чоловіка в Олі не було, дітей теж.
Працювала роками в магазині, так вони і почали крутити. А за свою дружину сильно не переймався.
Таня була жінка на все село, красива струнка, з віком тільки гарніша ставала.
Неначе квітка розцвітала. Тому не дивно, що прихильники в неї були.
Затримка цих днів була десь три тижні, одразу не звернула увагу, але потім добре порахувала дні. Ось вже місяць і другий пройшов.
Думала, що від стресу, чи роботи важкої. Поїхала до лікарні, подивитись, що ж там всередині в неї.
Лікар дивився на монітор, і посміхався.
– Що ж вітаю вас, ви при надії.
Таня здивувалась, але це ще був не кінець.
– У вас буде двійня, добре бачу одну дівчинку, а ось друга дитинка обернулася.
Дитини вона не планувала, а тут щей двоє. Приїхала додому, не знає що робити і від кого ті діти.
Чи від Степана чи від Петра. Розповіла чоловіку новину.
– Оце так Танюсю, в сім’ї поповнення буде.
Ти не хвилюйся, дамо ради і з таким.
Але знай, на цьому твої походеньки закінчились, ти тепер бережи себе і діток наших.
Але чи то його дітки були, один Бог знає.
Треба було і з Петром поговорити.
Він впав на коліна.
– Дякую Боже за цих діточок, Таню, любима, давай разом будемо жити, переїдемо в місто, ніхто там нас знати не буде. Я готовий багато працювати, ростити наших діток з тобою.
Ти тільки скажи так. Сиділа Таня на лавці, тай думала про все.
Можна і з Петром жити, чи з Степаном.
Але треба дізнатися від кого діти, бо не добре щоб не з рідним татом росли.
Поки нехай все буде як є, а там побачимо. Говорила сама до себе.
От тільки щоб вони від одного були, а не від них двох, бо що в такому випадку робити, не знав ніхто.
Автор: Настя
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
