Вся рідня мого чоловіка – три села, а це близько 300 чоловік. Робити гулянку на таку кількість осіб ми не планували, тому вирішили приховати факт обруження від рідні. Повідомили тільки батькам, з якими і відсвяткували цю подію.
У родині чоловіка весілля прийнято святкувати на широку ногу: збирається вся рідня з усіх округ і святкують по 2-3 дня, найчастіше на весіллі у тих же родичів був сповнений стіл їжі і випивки, а замість подарунків приносили конверт в конверті, мішок картоплі, рідко хто дає гроші. Джерело
Сестра чоловіка коли виходила заміж брала величезний кредит на весілля, що зовсім не окупилося і цю позику банку вони до сих пір виплачують, відмовляючи собі у всьому. Ми так не хотіли, та й не могли, тому вирішили, що весілля буде в тісному сімейному колі, а якщо залишаться гроші ми краще поїдемо на відпочинок.
Так і зробили, після реєстрації ми посиділи вдома з рідними, а вночі полетіли відпочивати. Тепер родичі чоловіка, тикають мені в обличчя, що ми їх не поважаємо, не покликали їх на весілля, ніхто не вітається і не спілкується, намагаються обходити стороною, коли приїжджаємо в гості до свекрухи.
Та й сама свекруха дорікає, краще б замість відпочинку нормальне весілля зіграли та рідню покликали, мовляв так не правильно.
Я чесно кажучи взагалі не розумію, ми відзначили весілля для себе, а не для рідних.
А як би ви вчинили? Одружилися б і полетіли на відпочинок чи закотили б бенкет, щоб висловити повагу родичам, але залишилися в мінусі?