Моя найкраща подружка Даша ще з дитинства строго виховувалась батьками.
Її мама з татом хотіли виховати собі ідеально послушну дитину, яка не знає слова ні, у всьому погоджується, вона ніколи не мала своєї думки.
Мене ж виховували по-іншому, мама намагалась не нав’язувати свою думку та враховувала мою.
Завжди питала що я хочу, і як буде краще для мене.
Ще в середній школі я вчилась сама вирішувати свої проблеми.
В 9 клас я поступила до міста, жила в гуртожитку і вчилась в ліцеї.
Там ховатися за маминою спідницею було неможливо.
Батьки завжди мені могли дати пораду і вислухати, вони не тримали мене рамках, чи забороняли щось.
Тато пояснював про наслідки, якщо я піду не тим шляхом в юності.
Зараз мені 21, я працюю, в мене є багато друзів, хлопець, спілкуюсь зі всією родиною.
А от Даша відвернулась від своїх батьків, ще рік тому, вона переїхала в інше місто, і дорвалась до дорослого життя в поганій компанії.
Я кожного разу намагаюсь до неї достукатись, але все на марно.
Два дні тому подзвонили її мама і тато, вони пригнічені, але нічого зробити не можуть.
Тепер бачать всі плоди свого виховання.
Я можу тільки щиро поспівчувати їхній сім’ї.
Автор: Настя
