Коли я зрідка скаржилася мамі на неприємності, то вона завжди говорила мені:
– Я не знаю всіх деталей, але можу допомогти тобі дверима.
Почувши це вперше, я здивувалася.
Але мама пояснила:
Читайте також: Вступні іспити Іра завалила, але в село повертатись не хотіла. Тому пішла прямо до ректора. Бабусин подарунок їй тоді допоміг
– У твоєму житті може трапитися що завгодно, але не може статися одного: того, щоб я не відкрила тобі двері. Так що в будь-який момент, якщо втомишся, не захочеш продовжувати чогось, вирішиш створити ревoлюцію, втратиш, розчаруєшся, збіднієш, будеш права чи ні, і встане думка – що робити і куди йти, то йди додому. До мене.
Я обіцяю не ставити запитань. Але обіцяю м’яку постіль, смачну їжу для тiла і для душі, кішку під бік і далі за запитом.
Щастя – це просто, люди. Це просто знати, що є той, хто допоможе тобі дверима.
