– Я так втомилася. Господи, невже я ніколи не знайду свого високого блондина? Я пішла до барної стійки де помітила блондина в червоній сорочці

На день села влаштували справжнє свято. І я подумала, що не буду сидіти вдома, а піду в ресторан. Ми вирішили піти компанією. Мої подруги були з чоловіками, хлопцями, а тільки я була одна і від цього мені було сумно. Майже ніде не було місця, але все ж таки я найшла. Сіла біля балкона і задумалася:

– Я так втомилася. Господи, невже я ніколи не знайду свого високого блондина?

Я пішла до барної стійки де помітила блондина в червоній сорочці. Джерело

Ми зустрілися поглядами, він підійшов до мене і ми познайомилися. Виявилося, що його звати Євген, він працював начальником у великому офісі, все як я бажала. Згодом, він проявив ініціативу і провів мене додому.

Ми довго з ним спілкувалися. Мені ще так ніколи не було цікаво бесідувати з чоловіками.

Зовсім скоро, через 4 місяці, він зробив мені пропозицію. Я була тоді така щаслива, не вірила, що це реальність, думала, що це сон.

Весілля ми святкували два дні. Перший день ми провели його з батьками та родичами. А другий день – посиденьки з друзями.

Читайте також: Життя Каті не складалося в особистому плані. У молоді роки вона зaвaгiтніла, ще навчаючись в інституті. Вже був призначений день весілля, коли трапився вuкuдень. З цього самого моменту все пішло не так

Ми разом п’ять років. Але ще досі вивчаємо один одного. Ми не тільки один для одного чоловік і дружина, а й друзі. Я з радістю іду з ним на риболовлю, а він зі мною – по магазинах.

Зовсім недавно я поділилася з ним про те, як просила у Бога високого блондина і через п’ять хвилин зустріла його. Євген засміявся і поцілував мене. А потім зізнався, що сидів за барною стійкою і мріяв про дружину.

А як ви вважаєте, бажання має силу?