Це сталося несподівано – син приніс з дитсадка її портрет.
Спочатку був автопортрет, потім динозавр, а тепер ось вона. “Одружуся, мамо” – майже почула я, але Митя промовчав, а тільки зітхнув, дивлячись на квадратик з точками і карлючками під назвою “Мая”. Мая – й ім’я таке, злoвicще.
Вранці вона підійшла до нас в роздягальні, взяла сина за руку і мовчки повела, гратися. А я навіть не встигла чмокнути його на прощання.
Білі кучері, блакитні очі, рожевий слон на попі – все як в довіднику “починаючої свекрухи” в розділі “Нічого хорошого від неї не буде”. Мені навіть здалося, що вона усміхнулася, проходячи повз мене.
Потім увечері він мені розповідав, що він – тато і весь час працює, а Мая – мама, вона ходить в спортзал. Миленько.
І є ж в групі чудова дівчинка Ліла, руденька, і мама у неї приємна. Ліла готує Миті іграшкову піцу і займає місце під час обіду. Але Митя не малює Лілу і не присвячує їй свої квардратики і закарлючки.
Читайте також: “Ні, синку, тебе не заберуть цигани. І баби Яги не існує. І люблю я тебе навіть коли ти не слухняний” – найкращі слова мудрої мами
Відчуваю, мені буде важкувато. Потрібно далі читати “Довідник починаючої свекрухи”, главу “Змиріться, це не ваш вибір”.
Автор: Olena Kyrylenko
