— Я трьох синів на цьому бульйоні виростила, і всі виросли під два метри, без усяких ваших модних алергій! Якщо ти зараз же не вип’єш цю чашку, я сама зателефоную твоєму чоловікові й скажу, що його дитина плаче, бо в матері замість молока пуста вода через її дієти!
Тамара Броніславівна все своє життя пропрацювала головним технологом на великому м’ясокомбінаті. Це була жінка вагома у всіх сенсах цього слова: з пишною зачіскою, покрита залізобетонним шаром лаку для волосся, і з голосом, який легко міг перекрити гуркіт цеху з обвалки туш. У її життєвій філософії їжа посідала центральне, майже сакральне місце. Для неї любов виражалася виключно в калоріях, грамах жиру та об’ємі порцій. Якщо людина з’їдала перше, друге, третє і просила добавки — вона була хорошою, здоровою і слухняною. Якщо ж хтось намагався рахувати калорії, згадував про вегетаріанство чи, крий Боже, безглютенову дієту — Тамара Броніславівна миттєво зараховувала такого індивіда до категорії «дефективних» або «зажратих».
Коли її молодший син Максим одружився з Катериною — тендітною дівчиною, яка працювала ІТ-аналітиком і харчувалася переважно салатами, авокадо та запеченою рибою, Тамара Броніславівна лише важко зітхнула:
— Максиме, де ти знайшов це курча? Вона ж прозора! Як вона збирається виношувати дитину? Вона ж на одній травичці сидить, у неї в жилах замість крові зелений чай!
Попри побоювання свекрухи, Катя благополучно виносила і народила здорового хлопчика, якого назвали Тимофієм. Але після повернення з пологового будинку молода родина зіткнулася з класичною проблемою: на третій день у Каті почався сильний лактаційний криз. Молоко приходило важко, дитина вередувала біля грудей, Катя нервувала, не висипалася і почувалася абсолютно виснаженою.
Дізнавшись про це з тривожного дзвінка сина, Тамара Броніславівна миттєво мобілізувала свої сили. Вона не просто приїхала в гості — вона здійснила тактичне вторгнення на кухню молодих. Вже через годину після її появи на плиті кипіла величезна десятилітрова каструля, в якій варилася велетенська, жирна домашня курка, куплена в «перевіреної жінки» на ринку.
— Так, Катерино, досить плакати й читати свої дурні інтернети, — скомандувала Тамара Броніславівна, заходячи в спальню з великою півлітровою крупою, з якої піднімалася густа парна хмара. Поверхня рідини була покрита щільним, бурштиновим шаром жиру. — Ось тобі спасіння. Курячий бульйон. Концентрований. Еліксир життя. Випиваєш усе до дна, і через дві години в тебе буде стільки молока, що зможеш весь під’їзд вигодувати.
Катя, яку від запаху важкого жиру після пологів і так трохи нудило, з жахом подивилася на кружку.
— Тамаро Броніславівно, дякую вам велике… Але мій консультант з грудного вигодовування і педіатр сказали, що жирний бульйон не впливає на кількість молока. Він лише робить його більш в’язким, через що дитині важче смоктати, і це може викликати лактостаз (застій молока) у мене і сильні коліки у малого. Мені зараз потрібно просто пити багато звичайної теплої води й частіше прикладати дитину.
Обличчя Тамари Броніславівни миттєво налилося праведним гнівом. Вона поставила кружку на тумбочку з таким гуркотом, що малий Тимофій здригнувся в ліжечку.
— Які консультанти?! Які педіатри?! Дівчино, ти при своєму розумі? Хто такі ці консультанти — дівчатка з курсів, які за два тижні диплом отримали й тепер гроші з дурних мамочок качають?! А я тридцять років на харчовому виробництві! Я трьох синів виростила, і в мене груди були як кавуни, бо я цей бульйон літрами пила! Негайно пий, я сказала! Не роби з себе найрозумнішу!
Катя, намагаючись не провокувати конфлікт, зробила два ковтки. Жирний, солоний бульйон важким каменем ліг у шлунок. Свекруха задоволено кивнула і пішла на кухню — варити наступну порцію.
Проте застереження лікаря справдилися з лякаючою точністю. Вже до вечора у маленького Тимофія почався справжній напад коліків. Дитина кричала не своїм голосом, підтискала ніжки до животика, її розпирало від газів. Катя і Максим всю ніч носили малюка на руках, робили масажі, прикладали теплі пелюшки. Катя сама ледве трималася на ногах, а її груди стали твердими й болючими — в’язке молоко просто забило протоки.
Вранці Тамара Броніславівна знову з’явилася на порозі з новою банкою бульйону. Побачивши заплакану невістку та змученого сина, вона авторитетно заявила:
— Ну ось! Це тому, що ти вчора не допила всю кружку! Твоє молоко пусте, дитина голодна, тому вона й кричить! Їй не вистачає калорій! Треба терміново посилити харчування. Окрім бульйону, я сьогодні зроблю тобі горіхове молоко — розітремо волоські горіхи з вершками. Від цього молоко буде як сметана!
— Ні! — Катя вперше проявила твердість, заступаючи дорогу свекрусі до кухні. — Ніяких горіхів і ніякого бульйону, Тамаро Броніславівно! Горіхи — це найсильніший алерген, а від вашого бульйону у дитини розривається живіт, а в мене починається мастит (запалення грудей)! Я більше не вип’ю ні краплі цієї жирної юшки. Я буду харчуватися так, як рекомендував лікар.
Тамара Броніславівна застигла, наче перед нею вибухнув снаряд. Її авторитет, її багаторічний досвід, її священний курячий бульйон, який вона вважала панацеєю від усіх бід, були публічно зневажені якимось «інтернетом».
— Ах так?! — закричала вона, притискаючи руки до своїх пишних грудей. — Ти, невдячне дівчисько, будеш мені умови ставити?! Ти мориш мого онука голодом! Максиме, подивись на свою дружину! Вона ж божевільна! Вона через свої дурні фігури та дієти дитину калічить! Якщо вона не буде їсти нормально, я заберу дитину до себе і буду годувати її сумішшю, бо ця мачуха її заморить!
Максим, який дуже любив матір, але бачив реальний стан своєї дружини, спробував втрутитися:
— Мамо, ну заспокойся. Лікарі справді зараз кажуть, що дієта годуючої мами має бути легкою. Давай ми не будемо тиснути на Катю.
— І ти туди ж?! — випалила свекруха, збираючи свої сумки. — Підкаблучник! Слухаєш цю тріску! Ну і будьте прокляті зі своїми новими методами! Побачимо, як ви заспіваєте, коли в неї молоко зовсім зникне!
Вона пішла, гучно грюкнувши дверима. Але це був лише початок затяжної бульйонної війни.
Тамара Броніславівна не була б собою, якби так просто здалася. Вона була впевнена, що Катя діє з чистої дурості та впертості, а її святий обов’язок як бабусі — врятувати дитину будь-якою ціною. Оскільки відкритий штурм не вдався, вона перейшла до партизанської тактики.
Вона почала щодня передавати через Максима «легкі дієтичні супчики».
— Оце, Максиме, передай Катрусі, — казала вона синові солоденьким голосом. — Це звичайний овочевий супчик, легенький, на водичці. Нехай з’їсть, їй же потрібні вітаміни.
Катя спочатку вірила. Вона їла цей суп, але вже через дві години історія повторювалася: у малого Тимофія починався дикий метеоризм і коліки, він кричав до синяви, а Катя знову зціджувала тверді як камінь груди. Це тривало два тижні, поки Катя не вирішила провести прагматичне розслідування. Коли Максим приніс черговий «овочевий супчик» у термосі, Катя поставила його в холодильник. Через кілька годин вона відкрила кришку і побачила те, що й очікувала — на поверхні супу застиг товстий, трисантиметровий білий шар свинячого або курячого жиру. Свекруха просто варила концентрований кістковий бульйон, ретельно проціджувала його, додавала туди кілька шматочків моркви та броколі для маскування і видавала за «легку водичку».
Це була межа. Катя влаштувала чоловікові жорсткий розбір польотів.
— Твоя мати свідомо мене обманює! — кричала вона, показуючи на застиглий жир у термосі. — Вона труїть нашого сина своєю впертістю! Я більше не візьму від неї жодної банки, жодної цукерки! І якщо вона ще хоч раз прийде сюди вчити мене, як годувати дитину, я заберу Тимофія і поїду до своїх батьків!
Максим поїхав до матері й повернув їй термос, висловивши все, що думає про її «партизанську кулінарію». Тамара Броніславівна у відповідь влаштувала грандіозну істерику, назвала невістку «параноїчкою» і заявила, що вони більше не побачать її у своєму домі.
Молоді батьки нарешті зітхнули з полегшенням. Катя перейшла на спокійне, збалансоване харчування, лактація налагодилася, коліки у Тимофія минули самі собою через три місяці, як і казали нормальні лікарі. Дитина росла спокійною, набрала хорошу вагу.
А Тамара Броніславівна досі розповідає всім подругам на ринку, що її невістка — «міська божевільна», яка виростила дитину на хімікатах та воді, повністю відмовившись від перевіреної поколіннями «курячої сили». Стосунки між родинами були повністю заморожені на два роки, і все через одну каструлю супу, яку свекруха хотіла зробити головним законом чужого життя.
