“Я цей номер знайшла в телефоні чоловіка. Ви йому ким доводитеся?”: Ксенія нагулялася, зрозуміла, як сильно кохає чоловіка, але було запізно

Сумний жіночий голос:

– Добрий день. Я цей номер знайшла в телефоні чоловіка. Ви йому ким доводитеся?

– Дивне питання. Як його звали? Прізвище скажіть, але швидше за все, ніким.

Чую відповідь. Намагаюся пригадати. Згадую. Був такий Юрій. Джерело.

– Він приходив на консультацію. Я психолог. Так що заспокойтеся. Але це півроку тому було. Ну, або близько того.

– Мене звати Ксенія, я його дружина. Мені поговорити з вами потрібно.

– Ви вже говорите.

– Ні, не по телефону.

– Добре.

Через кілька днів вона прийшла в мій кабінет, розташований в офісній будівлі, так схожій на Вавилонську вежу. На той час я відновила в пам’яті подробиці роботи з Юрієм.

– Що вас привело до мене? – запитала я. – І як справи у Юрія?
Ксенія виглядала пригнічено.

– Він мене любив?

– Любив. Так любив, що йому жити не хотілося. Власне, ця любов його і привела сюди. Він не знав, як вибратися з … проблем. Я йому сказала, що краще б, щоб він з вами прийшов, але.

– Так, я відмовилася, але я не знала, що він один піде. Розумієте, я захворіла, кілька років тому. Дуже поганий діагноз. Прогнози лікарів не втішали, а він вірив, що я одужаю, хоча злякався спочатку сильно. Потім він змінився. Мені здалося, що в гірший бік. Став в себе йти, книги читати якісь. Потім ще і до церкви пішов. Я то у все це не вірю.

– Мені він говорив, що дбав про вас.

– Дбав, але. Не таким став, як раніше. А потім …

– Ксенія, вибачте, але я знаю, що було потім.

– Я одужала. Просто під час хвороби я злякалася, що все закінчиться погано, і коли одужала, то вирішила взяти від життя все, що можна, тому що лікарі сказали, що може бути рецидив, і мені не хотілося ні про що шкодувати. Він мені потім дорікав, що я і сина розлюбила, але це не так.

– Я знаю вашу історію. Але навіщо ми зараз про це говоримо? Юрій сказав, що все у вас налагодилося, що всі скандали ви пережили, нехай і з втратами, душевними.

– Мені здалося, що я нагулялась, але потім одна людина зробила мені пропозицію, і у нас почалося все знову. Там мені можливості відкривалися, нормальне життя. Мені важко зараз. Я файл в ноутбуці у нього знайшла, там думки його, роздуми, щось на зразок щоденника.

А мене всі звинувачувати стали тепер. Навіть мої родичі. Мовляв, я довела. Знаєте, він навіть молитву придумав, коли я хворіла, свою. Я читала і плакала. Адже він любив мене так … А я.

– З ним щось трапилося?

– Місяць тому. Серце. Тепер я вільна. Колись мріяла про це, а тепер. Я зрозуміла, як я сильно його люблю. Але пізно.

– Так

Я знову згадала Юрія, як він сидів, сумно посміхався (так-так, саме так), і питав:

– Чому вона не відчуває, як я її люблю? Їй це не треба?

Насправді, як з’ясувалося, треба, дуже треба. Тільки заднім числом це з’ясувалося. Ілюзії про новий шлюб у Ксенії швидко розвіялися. Все виявилося складніше, ніж вона думала. Та й взагалі все виявилося складніше, все життя.

Читайте також: Невістка мене вдарила, син мовчки пройшов повз. Для них я помepла тоді, коли відмовилася покривати онука

І важко тепер зрозуміти, навіщо їй ця, знову спалахнула любов до чоловіка. Що в ній користі, коли його вже немає? Мучити себе? Ох, не знаю. Але у неї є син. Вона «нагулялась».

Дай Бог, вона ще раз вийде заміж. А за здоров’я її, як я зараз думаю, Юрій продовжуватиме молитися. Там. Адже він так сильно любив її

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram