— Я ж просила перенести весілля, а ви зробили по-своєму! Через вас на мене вся рідня образилася, — з обуренням промовила мати.
Маша сиділа навпроти свого нареченого і, розглядаючи весільну сукню, мрійливо усміхалася. Вона не вірила в усі ці прикмети з весільною сукнею. Любов Марії та Сергія почалася сім років тому, ще в студентські роки, і ось тепер пара нарешті вирішила одружитися.
Усе йшло ідеально: майбутні молодята знайшли шикарний ресторан, замовили чудовий торт, вибрали ведучого та музикантів, попередньо внісши передоплату в п’ятдесят відсотків. Гостей запросили близько шістдесяти осіб, серед яких були родичі та друзі з обох боків, включаючи гостей з різних куточків країни. Весілля мало стати для всіх яскравою подією, яка запам’яталася б надовго.
Марія з натхненням уявляла собі, як усі зберуться разом, будуть танцювати, сміятися і вітати молодих. Але тут радість затьмарив зовсім несподіваний фактор — майбутня свекруха. Наталя Іванівна подзвонила Марії за три дні до весілля і повідомила:
— Машуль, весілля доведеться скасувати. Точніше, перенести на іншу дату!
— Навіщо? — запитала дівчина.
— Я захворіла вчора. Лікарі наполегливо порекомендували відкласти захід, — з важливим виглядом промовила Наталя Іванівна. — Потрібно перенести весілля на місяць-два. Здоров’я важливіше за все інше.
— Я все розумію, але це не так-то й просто зробити, — все ще перебуваючи в нерозумінні, промовила дівчина.
— Що простіше-то, ніж скасувати?! — суворо поцікавилася в Маші майбутня свекруха.
— У нас внесена передоплата… якщо ми скасуємо, то нам її ніхто не поверне, — намагаючись зберігати спокійний тон, пояснила Марія.
— Ой, ну нічого. Наступне зробите скромніше, — нервово розсміялася в слухавку Наталія Іванівна.
Дівчина нічого не відповіла свекрусі, але вважала, що мати майбутнього чоловіка трохи перебільшує свою хворобу. Сергій, дізнавшись про дзвінок матері, був не менше здивований таким поворотом подій. Він розумів, наскільки важливе це весілля для багатьох людей, особливо для тих, хто приїде здалеку. Перенесення заходу означало великі фінансові втрати для пари та незручності для гостей.
Сергій і Марія обговорили ситуацію і прийняли рішення провести весілля в запланований термін. Дізнавшись про це, Наталія Іванівна обурилася, але вирішила зробити все, щоб весілля не відбулося.
Жінка подзвонила кожному з родичів і повідомила неправдиву новину про перенесення свята. Більшість гостей повірило їй і не приїхало. Лише найближчі друзі та родичі з боку нареченої прибули вчасно. З боку нареченого були тільки ті, хто практично не спілкувався з Наталею Іванівною.
Весілля все одно відбулося, незважаючи на те, що замість шістдесяти осіб приїхало сорок.
Атмосфера свята була чудовою. Гості насолоджувалися банкетом, танцями та веселощами. Вони щиро раділи за молодих і дякували за можливість розділити разом з ними цей чудовий день.
Після того, як подружжя і ті гості, які були присутні на весіллі, поділилися фотографіями в соціальних мережах, родичі сім’ї Сергія відчули себе обманутими та скривдженими. Багато хто почав відкрито висловлювати невдоволення вчинком Наталі Іванівни, яка ввела їх в оману і повідомила про перенесення весілля на невизначений термін. Деякі навіть після цього відмовилися підтримувати стосунки з матір’ю нареченого, вважаючи її поведінку егоїстичною.
Після весілля ситуація загострилася. Наталя Іванівна вважала, що в усьому цьому винні син і невістка.
— Я ж просила перенести весілля, а ви зробили по-своєму! Через вас на мене вся рідня образилася! — з обуренням жінка подзвонила Сергію.
— При чому тут ми? У нас не було можливості перенести весілля і втратити гроші! — парирував чоловік.
— Тобто, тобі гроші дорожчі за рідну матір? — Наталія Іванівна знайшла, за що зачепитися.
— Ти б відшкодувала втрати? Не розумію твого обурення. Ти була не прикутою до ліжка, раз змогла обдзвонити двадцять родичів і ввести їх в оману. На що ти, цікаво, розраховувала? Що ніхто не прийде, і весілля не буде?
По тому, як жінка нервово усміхнулася в слухавку, Сергій зрозумів, що виявився правим.
— Мамо, ти так негарно зробила, якщо чесно. Мені навіть брати слухавку від тебе сьогодні не було бажання. Це підлість! Тому, якщо рідня на тебе образилася, то правильно зробила! Ти егоїстка!
— Я мала бути на твоєму весіллі! — прокричала Наталя Іванівна.
— Мамо, якби хотіла, ти б прийшла! Маша тобі прямим текстом сказала, що ми не можемо нічого переносити або скасовувати! Це ж тобі не прийом у лікаря! За все були внесені гроші! На який раз ти нарешті це зрозумієш?! — випалив Сергій.
— Ніколи не зрозумію! — образилася мати й скинула дзвінок.
Однак на цьому Наталія Іванівна не заспокоїлася. Вона стала щодня писати синові гнівні повідомлення. Коли він її заблокував, жінка наважилася на інший вчинок. Писала йому листи від руки і підсовувала під двері. У них Наталя Іванівна звинувачувала сина в тому, що він відмовився від неї, продемонструвавши це тим, що не переніс весілля.
— Може, переїдемо? — несподівано ввечері за вечерею запропонував дружині Сергій.
— Переїхати? Орендувати інше житло? До чого такі проблеми? — нерозуміюче здивувалася Марія.
— Ні, ти мене не зрозуміла. Я пропоную поїхати жити в інше місто, подалі від моєї матері.
Усі ці дні Сергій відчував сильне роздратування і розчарування від її дій. Він розумів, що більше не хоче перебувати поруч із людиною, здатною піти на такий низький вчинок заради власних амбіцій.
— Ого… — розгублено промовила Марія, здивована пропозицією чоловіка. — Навіть не знаю, що сказати. Яке місто? Потрібно знайти роботу, квартиру…
— Пропоную змінити Львів на Київ! У мене там друзі, з житлом і роботою допоможуть. Хвилюватися нема за що, — радісно повідомив дружині Сергій.
Дівчина довго думати над його пропозицією не стала і, за пару хвилин, погодилася. За два тижні пара зібрала речі, розрахувалася з роботи і переїхало до Києва.
Про те, що син поїхав, Наталя Іванівна дізналася від своєї знайомої, яка бачила пару з валізами на вокзалі. Вона сильно образилася і спробувала з’ясувати через родичів, куди саме перебрався син з дружиною, але ніхто їй нічого не повідомив.
