
Якою дypепою я тоді була, коли дала чоловікові ще один шанс. Так пройшов вже місяць
Не знаю, чи є у мене шанс з чоловіком, колишнім aлкoголіком (дуже сподіваюся, що колишнім), знову почали жити разом.
Зараз він не п’є, живемо на квартирі, яка залишилася від моєї мами. Я працюю. Чоловік не працює, хоча у нього вища освіта.
Читайте також: В одній хаті — з двома чоловіками. З молодшим ділить cпaльню, зі старшим – господарку
Я йому кажу: «давай почнемо шукати роботу, для початку хоча б з’їздимо на біржу праці, подивимося, що до чого». Він ні в яку не погоджується, каже, що в своєму місті не міг влаштуватися, в чужому тим більше не зможе. Цілими днями дивиться телевізор.
Так пройшов вже місяць, як ми знову помирилися і почали жити разом. Я хотіла дати йому шанс, допомогти йому, щоб він став людиною.
Тепер сумніваюся і навіть трохи починаю шкодувати. По ньому не видно, що він хоче шукати роботу. Отак і проходе моє життя. Знову наступила на ті самі граблі.

