Якщо би вчасно прочитав листа, той життя б у нього склалося по-іншому. У ньому Наталя писала, що тоді в неї мати занедужала і вона не могла її покинути та приїхати до нього

Вони швидко розлучилися так як дітей не мали, та ділити їм було нічого адже квартира в якій вони жили належала батькам Олега. Коли в шафі лишилися тільки речі брата, то він зрозумів що в нього, виявляється і не так багато одягу.

І нарешті йому в око впала старенька куртка, яка лежала на самій верхній полиці.

Олег її одягнув та вирішив прогулятись. І знову згадував як він з дружиною познайомився, коли їздив у відрядження потягом.

Вони їхали в одному купе, як виявилось, ще й в одне й те саме місто. Світлану, запросили родичі погостювати. Але в родичів вона довго не була, а два тижні провела з Олегом.

Перед від’їздом хлопець зробив дівчині пропозицію і вона погодилась.

А ще через три місяці Світлана переїхала до Олега в його рідне місто і вони почали разом жити.

Однак чим довше жили тим більше дізнавався про свою дружину Світлану.

Як виявилась жінка зовсім не збиралась, проте дорого одягатись та ходити по ресторанах полюбляла.

Тож Олегу прийшлося налаштуватись на другу роботу, собі нових речей він не купляв, а А на додачу ще й допомагав прибирати їжу дружині.

Так тривало майже 10 років, аж поки Олег все ж наважився подати на розлучення.

Світлана не заперечувала, тільки наостанок сказала що, що знайде собі кращого. Та Олег уже за це не переживав, він зрозумів що всі почуття які в нього були до Світлани, зникли як оті сніжинки, на його лодоні.

Чоловік зрозумів що в руки замерз, щоб зігрітись він засунув руки в кишеню.

І там несподівано він знайшов лист. Вийнявши його Олег і згадав, що якраз перед тим самим відрядженим, під час якого він і познайомився з Світланою, йому написала листа Наталя, з якою, у нього були короткі стосунки. А він просто взяв його, і поклав у кишеню куртки а потім і забув.

Однак дівчина була вимушена поїхати до батьків в село.

Олег відкрив листа і почав читати. У ньому Наталя писала, що тоді в неї мати занедужала і вона не могла її покинути та приїхати до нього.

А просила його, щоб він хоч ненадовго але приїхав до неї сам.

А в кінці листа було написано: “Приїжджай коханий, з нетерпінням чекаю, твоя Наталя”.

Прочитавши листа Олег важко зітхнув та та подумав сам про себе.

Що якщо би вчасно прочитав листа, той життя б у нього склалося по-іншому.

Автор: Нінель

You cannot copy content of this page