Моя колишня свекруха, царство їй небесне, взагалі сказала, що це не її онуки, її будуть у дочки. Разом ми прожили 5 років, так за весь час вона взагалі до онуків не підходила і жодних подарунків не дарувала. Зате, сина свого висміювала, якщо він мені допомагав.
Рік я мовчала, але коли дочку народила і вона продовжила своє знущання на шкоду дитині, тут вже я не мовчала, а якщо п’яна вона була, так мало не до рукопашного доходило. І не треба мені говорити, що це мати мого чоловіка, її треба поважати. Так, треба, але взаємно. Джерело
Потім ми розлучилися і я знову заміж вийшла. Так друга свекруха прийняла мене з дітьми як рідних. Ось це була для них справжня бабуся, ніколи не поділяла рідних онуків і моїх дітей. З нею я жодного разу не лаялася. Коли її нестало, так мої діти дуже плакали по ній, а коли рідно бабусі нестало, то взагалі йти не хотіли на прощання!
Так буває таке що бабусі не визнають онуків. А буває що поділяють на 1 клас і відстій. Так ось ми в групі відстій були.
Якщо три внучки від улюбленого сина приїдуть їм пельмені. А не любимому онукові чай з шматком хліба і маргарином. Якщо онучок приведуть, з ними пограють, роздягнуть спати укладуть на ліжечко. А не любимому онукові як приведуть з прогулянки навіть синтепонові штани не знімуть і засне набігавшись в холодній кімнаті, закинуть старою ватяною брудною ковдрою.
А внучці і рукавиці зв’яже і шкарпетки. Ось яка різниця не тільки між дітьми а й онуками. Я мовчала, тепер шкодую треба було правду прямо в лоб.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
