Їду в автобусі у село до бабусі і ненароком підслухала розмову до двох чоловіків: “Уяви собі запросив сусідку з сусідньої вулиці допомогти дещо господарству. Так вона допомогла, то тепер ото постійно ходить за мною, неначе причарована”

Їду в автобусі у село до бабусі і ненароком підслухала розмову до двох чоловіків. Кожному з них років по 50, вони доглянуті та на вигляд приязні.

– Уяви собі запросив сусідку з сусідньої вулиці допомогти дещо господарству. Так вона допомогла, то тепер ото постійно ходить за мною, неначе причарована. Джерело

– Та ти що? Може закохаласявлюбилася? Так прямо і ходить?

– Ну ось іду я додому з роботи, а вона мене вже біля воріт чекає з наготовленим борщем, як погоджуюся, то починає прибирати, все складати, приводити до ладу. А коли мене довго немає з роботи та телефонує, а інколи ще й в обідню перерву дзвонить, щоб дізнатися, що я хочу на вечерю!

– Тю, точно закохалася! А ти щось до неї відчуваєш?

– Ні, зовсім нічого. Вона ж уже пенсіонерка, нащо вона мені?

– Та де ж ти ще таку знайдеш?

Читайте також: Приїхала Люська з Італії новими хоромами вихвалятися. А наступного ранку її не стало. Викінченої нової хати побачити не встигла. Замість новосілля Карасі готувалися до поxopону

– Та якось, не хочеться мені з нею, я ж всього лише попросив її допомогти й не думав, що так вийде.

Після цієї розмови мені відразу згадалася цитата Олександра Пушкіна: «Що менше жінку ми кохаємо, То більше ми до серця їй».