fbpx

Юля ще не до кінця освоїлася у новому стані, телефон знайти не змогла, насилу вийшло поїсти всухом’ятку, відламуючи батон і шматочки ковбаси, запиваючи водою з-під крану. Чоловіка не було вдома весь день. Ближче до вечора повернувся старший син після школи. Він і пролив світло на те, куди подівся тато

У Юлі з Вадимом була гарна сім’я, всі оточуючі казали. що вони гарна пара. Затишний будинок, в родині мир, троє діток, любов та повага. Чоловік з дружини пилинки здував, готовий був на руках носити. Але, біда прийшла неочікувано, як і завжди, втім.

Вони поверталися з дачі, і пізно ввечері на слизькій дорозі машину занесло. Всі відбулися легко, а ось Юля сильно вдарилася головою. У лікарні сказали струс, залишили полежати, поспостерігати … Вранці жінка відкрила очі і не зрозуміла чому так темно. Удар призвів до повної сліпоти.

Чоловік забирав дружину з лікарні через кілька днів. Лікарі сказали, що зробити нічого не можуть, порадили пройти обстеження у профільних фахівців. Перші півроку, поки Юлю возили в дорогі клініки і до різних фахівців, чоловік підтримував дружину, говорив, що все налагодиться, а ні – ну так і годі, і так люди живуть. Але, вирок був остаточним – сліпота повна, зробити нічого не можна.

Того ранку Юля прокинулася і як зазвичай покликала чоловіка. У нього був вихідний, і в цей день доглядальниця не прийшла. Але їй відповіла тиша. Весь день вона чекала, що чоловік прийде, дуже переживала, хіба мало що трапилося. Вона ще не до кінця освоїлася в новому стані, телефон знайти не змогла щоб зателефонувати, насилу вийшло поїсти всухом’ятку, відламуючи батон і шматочки ковбаси, запиваючи водою з-під крана.

Ближче до вечора прийшов додому старший син після школи. Він і пролив світло на те, куди подівся тато. У передпокої лежала записка, що він пішов. Пішов зовсім. Шукати його не треба, на розлучення подасть сам. Він не може і не хоче жити з такою дружиною. Він хоче нормальну жінку, а не ту яка нічого не бачить і не збирається жертвувати своїм життям аби доглядати за нею. І взагалі у нього вже є жінка, яка відразу після розлучення стане йому справжньою, здоровою дружиною.

Юля тихо плакала. Вона ніяк не могла повірити, що чоловік міг її так зрадити. Адже вони кохали одне одного.

Син зустрівся з батьком, але почув все теж: жити з інвалідом не буде, дітям буде перераховувати щомісяця певну суму. Скільки зможе. Сподівається, що Юля не подасть на аліменти, інакше взагалі він звільниться і стане працювати неофіційно. Дачу він залишає їй, а ось квартиркою доведеться поступитися, надто багато аж 4 кімнати для сліпошарой інвалідки. Машину, звичайно, він теж не віддасть. Нехай радіє, що взагалі хоч щось отримає. І взагалі у неї пенсія непогана.

Був суд. Діти переконали матір знайти адвоката, щоб судитися за житло і все поділити по-чесному. Суд встав на бік жінки-інваліда, з якою залишаються 3 неповнолітніх дітей, але майно все одно поділили. Дачу продали, квартиру і машину теж. Гроші розділили.

Юля і діти купили собі маленьку двушку. Скоро старшому синові виповнилося 16, він став підробляти, допомагав з молодшими братом і сестрою. Жили скромно, але в злагоді. Минуло 12 років. Старший син одружився, перевіз сім’ю в свій будинок, невістка у всьому допомагає. Підростає онук.

Півроку тому синові подзвонили. Жіночий голос попросив під’їхати до лікарні, там лежить його батько. Порадившись з матір’ю – вирішив з’їздити. У палаті лежав худий чоловік з виснаженим обличчям. Це дійсно був його батько. Після випадку на роботі він залишився без ніг. Дружина, вже третя за рахунком набагато молодшою ​​за нього, сказала, що чоловік-інвалід їй не потрібен, вона не буде класти своє життя на його вівтар. Після лікарні батька відвезли в будинок інвалідів. Син допомагає. Чим може. Іноді відвідує його.

Фото ілюстративне – Lenta.ru

You cannot copy content of this page