– З вас 100 гривень за тарілку супу для дитини. І якщо вас годувати, то ще 200. Ну і що, що родичі? Ми безкоштовно нічого один одному не робимо

Рідна сестра мого чоловіка – педіатр, ми з нею довгий час жили в одній квартирі у свекрухи. І коли наш син хворів Юля відмовлялася його оглядати.

– Ідіть до лікарні або платіть мені.

Ні так ні, я в лікарню ходила до дільничного педіатра. Потім ми з чоловіком переїхали жити до моєї бабусі, син пішов у садочок. А я влаштувалася працювати в салон краси.

Дізналася про це Юля, так звуть сестру чоловіка, зателефонувала нам і в гості запросила: – Ти тільки лампу з лаками візьми, заодно манікюр мені зробиш.

Я їй відповіла, щоб вона гроші приготувала і озвучила суму, яку зазвичай беру за манікюр на дому. – Ти що, які гроші? По-родинному мені зробиш – обурилася вона.

Я їй нагадала, як вона відмовлялася безкоштовно оглядати мою дитину і відправляла нас в лікарню, або погоджувалася оглядати, але за гроші. Якщо вона гроші просила за свою роботу, чому я повинна щось безкоштовно робити. Вона сказала: – Приходь, з оплатою розберемося.

Прийшли ми до неї, там ще свекруха була і подружка Юлі, і все на манікюр, як виявилося – безкоштовний. Я озвучила свій прайс, погодившись зробити манікюр свекрухі безкоштовно. Вона часто допомагає нам з дитиною, тому я вважаю, що негарно брати з неї гроші. А ось з Юлі і її подружки я планувала взяти по повній.

Юля погодилася заплатити, а її подружка, яка розраховувала на безкоштовну послугу, пішла. Свекрухі я нафарбувала нігті першій, і вона відразу побігла у справах.

Чоловік забавляв дітей – нашого і донечок сестри. Прийшов час обіду, Юля налила своїм дочкам суп. Чоловік сказав, що наш теж голодний. Тоді Юля заявила: – З вас 100 гревень. За тарілку супу. І якщо вас годувати, то ще 200. Ну і що, що родичі? Ми безкоштовно нічого один одному не робимо.

– А я – няня, мене теж безкоштовно не годують? – запитав чоловік у своєї сестри.

– Ну, ти ж зі своєю дитиною сидиш, мої так – на додачу. – відповіла Юля.

– Тут те ж саме – своїх дітей годуєш і нашого в додачу – посміхнувся чоловік.

– Ні, твоя дружина мені навіть знижку не зробить, я не буду нікого годувати безкоштовно!

Я мовчки встала і почала збиратися.

– Ти куди зібралася? А нігті? – розгублено запитала Юля.

– Вибач, Юль, у мене дитина голодна, ми додому.

Зараз ще буду я за суп платити. Сама кликала в гості, ось вона – гостинність. Що дивного в тому, що я хочу оплату за свою роботу? Всі хочуть, і Юля теж. А діти тут до чого? Що за маразм з продажем супу? Ми пішли, нігті Юлі я так і не доробила, тому гроші з неї не взяла. Тепер я у неї – ворог номер один.

Фото ілюстративне – Snitsya-Son.ru