Справжня любов здатна творити великі дива. І той, хто вірить у неї, переконався в цьому на власному досвіді.
Та хоч як прикро, часто у житті буває так, що віддаючи себе цілком людині, яку кохаєш, отримуєш у відповідь байдужість та нерозуміння.
Пережив таке на власному досвіді закоханий до безтями Анатолій у дівчину, яка згодом зруйнувала всі його надії та сподівання на щасливе майбутнє.
Жив заради неї
2011 року Анатолію діагностували рaк (мав пyхлuну на шиї). В oнкoлiкaрні, де він отримував консультацію, лікарі сказали, що шанси вилікуватися невеликі.
У такий складний для хлопця час доля звела його із Анастасією. Молоді люди закохалися одне в одного.
Історія їхнього знайомства була такою: під лікарнею, де хлопцю мали робити опepацію, Анатолій познайомився із сімнадцятирічною Катериною (вона прийшла в лікарню до мами). Згодом дівчина познайомила його із Настею. Перекинувшись кількома словами, Катя сказала хлопцю, що має подругу, що дуже схожа на нього.
Із Настею за порадою Каті Толик познайомився через соціальні мережі. Розпочали спілкування телефоном, а відтак Катерина влаштувала їхню зустріч.
Толик пам’ятає усі деталі зустрічі з Настею, наче це було вчора.
Першого вересня 2011 року з букетом білих троянд хлопець прийшов на перше побачення з Настею. Закохався у дівчину, як то кажуть, з першого погляду. Зустріч відзначили у кафе, а відтак довго гуляли парком, розмовляли наче давні знайомі.
Сподобавшись одне одному, щасливі закохані вирішили зустрічатися. Вони насолоджувалися одне одним, будували плани на майбутнє, навіть думали про одруження. Так минули кілька місяців.
Засліплений коханням, щирий, добрий за характером юнак робив все, чого забажала кохана, виконував усі її примхи.
Та несподівано казка перетворилася на фільм жaхів. Настя почала недовіряти коханому. А у школі, де вона навчалася, про них поширили неприємні чутки. Їхні стосунки обговорювали у школі всі, кому не лінь.
Настя не змогла пережити того, що про них говорили в школі, і вирішила розірвати стосунки. Вона навіть заборонила Толику приходити до неї до школи. Дівчина дуже важко переживала те, що про неї пліткують.
Анатолій намагався всіляко підтримувати кохану та зберегти почуття.
Однак всі його намагання були марними.
Не в змозі самостійно вирішувати, Настя почала слухати поради своєї сестри Аліни (близнючки). А та робила все, аби назавжди посварити Настю із Анатолієм.
Не схвалювала захоплення доньки і мама дівчини. Вона прямо заявила, що їй не потрібен зять, який переніс таку страшну хворобу.
Через якийсь час Настя і Анатолій помирилися. Та це було ненадовго, вони знову сварились, мирились, сварились.
– Було таке, що приходив до Насті з оберемком квітів, а вона викидала їх та казала, що має іншого, – розповідає Толик. – Та вже наступного дня все було інакше. Вона казала, що любить лише мене, а цей “сценарій” придумала її сестра, аби назавжди розсварити їх.
Укотре бажаючи повернути кохану, Толик приходив до неї з квітами, подарунками. Та все це дівчина викидала на очах у коханого.
Роль “свахи” у стосунках Насті та Анатолія виконувала сестра Насті. Вона, нібито сумніваючись у його почуттях до сестри, запропонувала перевірити їх місяцем розлуки.
– Це було важким випробуванням для мене та все перетерпів заради почуттів, – каже хлопець. – Як з’ясувалося, усі мої старання були марними. Бо коли прийшов через місяць до Насті, вона не хотіла навіть розмовляти. Cестра вигнала мене від дому та жбурнула в обличчя букетом, який приніс для коханої.
Чому Аліна не злюбила Толика та зруйнувала щастя сестри, хлопець не може зрозуміти й досі. Адже ще з першої зустрічі з Настею намагався налагодити теплі стосунки із її сестрою та подругами. Юнак припускає, що Аліна боялася втратити сестру, адже увесь свій вільний час Настя проводила з ним. Мабуть, заздрила щастю сестри.
Востаннє хлопець бачив Настю на Різдво 2012 року. Розмова закінчилася тим, що дівчина вигнала його, а призначений для неї подарунок викинула.
Попри те, що стосунки з Настею в Анатолія не склалися, він відгукується про дівчину дуже добре. Каже, Настя надихнула його на нову роботу, досягнув професійних успіхів. «Змінила мене, я став сильнішим і сміливішим. Вдячний долі, що хоча б на якийсь час подарувала мені щасливі миті в житті, і дякую за кожну хвилину, проведену з Настею».
Шукав кохану за кордоном
Почуття до Насті ніяк не покидало Анатолія і він боровся за неї.
Сподіваючись повернути кохану людину, Толик створив в соціальній мережі групу закоханих. У такий спосіб він хотів достукатися до серця коханої, довести їй, що вона для нього – єдина і найкраща. На сторінках в соцмережах Анатолій присвятив Насті вірші, освідчення в коханні, просив бути знову разом.
«Настя, я любив тебе завжди, люблю і вічно кохатиму. Знайду тебе, помиримося, і будемо знову разом. Ми з тобою дві половинки, які об’єднала доля. Будемо найкращою, найщасливішою парою на землі», – писав в соцмережах Анатолій, з надією, що це прочитає кохана.
Та всі його старання були марними.
Чи читала присвячені їй щирі повідомлення дівчина, невідомо. Бо в соцмережах з’явилися копії сторінок Насті та Анатолія. Робили їх «доброзичливці» Анатолія. Вони «спамили» сторінку Насті, а вона думала, що це робить Толик.
Тим часом кількість друзів у групі, створеній Анатолієм, збільшувалась, вони, аби допомогти безтямно закоханому Анатолію, просили Настю помиритися. Дівчина не реагувала на їхні благання. Вона видалила свою сторінку та створила нову, з вигаданим ім’ям.
Після наполегливого пошуку Насті, адже Анатолій не мав її номера телефону та не знав, куди вона вступила на навчання після закінчення школи, не сподівався зустріти кохану в місті. Сестра сказала, що Настя навчається за кордоном.
Випадково дізнавшись, де дівчина навчається, хлопець вирішив знову просити помиритися. Чергова зустріч нічого не змінила. Настя відмовила йому. Сказала лише, «не можемо бути разом, бо не хочу повторення того, що було в школі”. Відтоді Анатолій більше не бачив Насті.
Вірить, що будуть знову разом
Знайти в собі сили почати новий етап у житті Анатолію допомогли відвідини Києво-Печерської лаври. Хлопця підбадьорили слова ченця, який сказав, що «знайдеться та, яка полюбить його щиро, і ніколи не скаже слова “не люблю».
– Думаю, Настя буде щаслива, житиме своїм життям, а не за порадами рідних, – каже Анатолій. – А мене доля нагородить взаємною любов’ю. Вдячний Богу за ті миті, які були разом з нею. Але, як-то кажуть, «двічі в одну річку не ввійдеш». Бог посилає нам людей з певною метою. Напевно, Настю доля мені подарувала, аби зумів подолати хворобу».
Та десь глибоко в душі Анатолія жевріє надія, що Настя колись відчує його щиру любов, і вони будуть разом.
Ольга МАКСИМЮК
