Запросила родичка в готі: принесений сік на стіл не поставили, мотивуючи тим, що в ньому одна хімія, а ось варення, розколочене з водою, саме те! Почастували холодцем, з курячих ніг. Уточнила, що це за «ноги», виявилося, що це ті ноги, якими кури по землі ходять, чи то пак лапи! І це було не найгірше

Запросила в гості близька родичка. За теперішніх часів в гості з порожніми руками не ходять, так що зайшли в магазин і купили сік, торт до чаю, ананас і бананів, знаючи, що господиня будинку їх любить «трепетною любов’ю».

Прийшли, віддали пакет з продуктами, нас запросили у вітальню, видимих ​​приготувань до приходу гостей не виявили. Але тут господиня радо запрошує: «Пройдемо на кухоньку!» Ось тобі й маєш! Ну да, дійсно, чому б і не на «кухоньку», в тісноті, та не в образі, та й зручно для господині … прибирання після гостей менше буде. Правда покоробило це трохи …

Отже, господиня насамперед подала суп! У піалах! Хлюпала там якась водиця на денці, пара шматочків моркви, красиво вирізаної і вся ця «пишність» посипана мподрібленим кропом. У міні-салатницях (купили ж їх десь) спочивав салатик: капустка з морковочкой, господиня з гордістю його представила як «вітамінний».

На невеликій тарілочці нудьгували тонесенькі «кружечки» копченої ковбаски, вони навіть по краях уже почали злегка підсихати, ймовірно від втоми … цю ковбаску не враз і на вилку підчепити, надто вже тонка, як ніби тицяєш виделкою в нарізаний папір! Був присутній там і сирок, а як же! Але здається, причому дуже сильно, що це був так званий «сирний продукт, привільно і вільно розташувався на тарілці.

Принесений сік на стіл не поставили, мотивуючи тим, що в ньому – одна хімія, а ось варення, розколочене з водою, саме те! Подали пельмені. Відкусила … батюшки-матінки! М’яса в них з мишачеоко! Почастували холодцем, з курячих ніг. Уточнила, що це за «ноги», виявилося, що це ті ноги, якими кури по землі ходять, чи то пак лапи! От не знала, що на цих лапах якесь м’ясо є для холодцю! Холодець пробувати не стала … ну якось … лапи ці не вразили.

До чаю чомусь були запропоновані звичайні печеньки, трохи, по 2 шт на людину, напевно що б не об’їлися гості дорогі. Про торт, поставлений господинею в холодильник, вона напевно забула. Нагадати? Та ніби як незручно. Так і пішли, «піймавши облизня».

По дорозі додому зайшли в той же самий магазин, цього разу купили кавовий торт, бвдома зварили натуральну каву, сиділи теж на «кухоньці». Їли торт, пили каву і сміялися! Сходили, називається, в гості! Ах да! Ще придумували «відмазки» на випадок, якщо ці скупердяї знову в гості запросять!

Фото ілюстративне з вільних джерел