fbpx

Жінка почала часто ходити до церки, молитися і просити у Бога милості для їхньої родини. Час минав, а нічо не змінювалося і Ірина згадала, те що їй говорила сусідка

– Треба було людей все таки слухати – мовчки подумала жінка сама до себе. Якби ж я знала, то б нізащо так не поступила! Ірина залишилась сама з малою дитиною на рука, коли їй було 35 років. Син
Віктор виріс справжнім красенем, мав спокійний, добрий характер.

Закінчивши навчанння приїхав додому не сам, а з дівчиною Світланою, сказавши матері, що це його наречена і що треба зробити весілля. Жінка була не проти, так як дівчина їй і справді припала до душі.

Весіллля запланували на осінь, Ірина почала все обдумувати і підраховувати скільки гостей потрібно запросити, яке меню скласти і взагалі скільки грошей потрібно скласти на це дійство.

Міркуючи на чому можна трохи зекономити, Ірина раптом згадала за велику чоловікову обручку, яку залишила собі на пам`ять і подумала що з неї можна зробити молодим перстені. Невдовзі віднесла в майстерню і так і зробила.

Весілля вдалось на славу, гуляло пів села, всім дуже сподобалося. Через два тижні Віктор обрадував матір що скоро стане сам батьком, його Світлана при надії.

Та поповнення в сім`ї так і не сталося. Пробували вдруге, знову невдача. І так сімю почали переслідувати всякі негаразди. Ірина не розуміла чому і за що, це все з ними відбувається. Між молодою парою стали відбуватись постійні суперечки, дитинка могла б зберегти їхню сім’ю.

Жінка почала часто ходити до церки, молитися і просити у Бога милості для їхньої родини, а також згадувала свого чоловіка і гірко плакала.

Час минав, а нічо не змінювалося і Ірина згадала, те що їй говорила сусідка, що далеко в лісі живе одна старенька жінка, люди кажуть що вона все знає і зможе допомогти.

Віктор довго опирався, говорив що то не правильно, що Бог може ще більше покарати, але Світлана його вмовила і вони поїхали.

Старенька була дуже дивною, щось говорила сама до себе, читала якусь книжку а потім сказала що їм потрібно зняти свої перстені і віддати їх тому, кому вони належать. А собі купити нові обручки, освятити їх і все налагодиться.

Повернувшись додому молода пара так і зробила… Одразу через дев`ять місяців появилася на світ дівчинка, яку назвали Богданкою.

You cannot copy content of this page