Жінка подивилася на свою сім’ю і зрозуміла, що нікому не потрібна. Дочка не дзвонить, у сина своє життя, а чоловік, як кілька років має коханку. А головне, жінка звинувачує у цьому себе.
Майже всю ніч Галина не спала. О другій годині ночі чоловік штовхнув її кулаком у бік і вилаявся: «Перестань хропіти, дістала!»
Так, Галина почала підхропувати уві сні, коли спала на спині, але раніше чоловік акуратно перевертав її на бік, і все. Тепер же, голосно обурюючись, він грубо штовхав її ногою. У нього нерви міцні, і він потім миттєво засинає, а вона п’є заспокійливе і не може заснути до ранку.
Галина та Віталій одружені 27 років. Два роки тому в них було срібне весілля. Вони його не відзначали. Чесно кажучи, Віталій забув про таку важливу дату. Він якраз купив нову машину, був щасливий і приділяв їй всю свою увагу. На стару машину пересів син.
Взагалі-то, подружжя збирало гроші на квартиру синові. У нього з’явилася дівчина. Але… батько з сином вирішили, що треба брати машину, вони стрімко дорожчають, а син зі своєю дівчиною можуть поки жити в його кімнаті. З Галиною ніхто не радився, хоча більша частина грошей була її, вона заробляла більше за чоловіка.
Правда, після покупки нової машини вона почала відкладати свої гроші на свій рахунок, а не на його, як раніше. Чоловік спочатку образився. Галина йому пояснила, що більше їм не довіряє, а то вони куплять ще й третю машину.
— Будь ласка, відкладай свої гроші на свій рахунок, у чому проблема? — сказала вона чоловіку.
— Ти ж знаєш, що у мене зарплата не айс, що я можу відкласти?
У Галини вища освіта. Вони з подругою Наталею приїхали з невеликого містечка до обласного центру вступати до педагогічного університету. Дівчата без проблем вступили і успішно його закінчили. Наталія відпрацювала в школі один навчальний рік і пішла. Вона закінчила курси перукарів, прошла ще одні курси у відомого майстра і відкрила свою перукарню. У неї були забезпечені батьки.
Галина затрималася в школі ще на якийсь час. Вона працювала перший рік, коли познайомилася з Віталієм. Жінка проводила екскурсію для учнів випускного класу в індустріально-металургійному технікумі. Віталій працював там майстром виробничого навчання. Він був молодим, високим, красивим чоловіком з добрим почуттям гумору. Майстер так захопливо розповідав про професію зварювальника, що навіть молода вчителька заслухалася.
— Я не думала, що так цікаво можна розповісти про таку звичайну негероїчну професію, — сказала вона йому після екскурсії.
Віталію теж сподобалася молода, струнка вчителька. Вона з таким захватом слухала його. Вони стали зустрічатися, а через півроку одружилися. Весілля було скромним і небагатолюдним. Приїжджали батьки Галини.
Молоді жили з мамою Віталія, у них була трикімнатна квартира, а він був єдиним сином. Кімнати ізольовані, і вони не заважали одне одному. Батька Віталія не стало якось швидко. А потім свекруха вирішила, що виконала свій материнський обов’язок і поїхала до Одеси. Як виявилося, вона познайомилася на відпочинку з чоловіком-вдівцем, і він зробив їй пропозицію. У цій квартирі їхня родина живе донині. У свекрухи життя з новим чоловіком склалося вдало. Вона подарувала квартиру синові.
Мати Галини з дитинства вселяла їй, що вона має ідеально підтримувати порядок у своєму домі, і щоб чоловік не помічав її зусиль. Чоловіки не люблять, коли жінка влаштовує генеральне прибирання, прання та інші справи у їх присутності, особливо у вихідний день, тому треба всі справи переробити до приходу чоловіка.
І Галина старалася. Вона вставала о п’ятій годині ранку, готувала сніданок і вечерю. Обідали вони у їдальні на роботі. Дружина приходила з роботи раніше за чоловіка і встигала навести лад у квартирі, попратити, попрасувати, а ввечері готувалася до занять і перевіряла зошити.
Галині було 24 роки, коли народився син Сашко. Вона сиділа з дитиною вдома, їй стало легше, не треба ходити на роботу, а домашні справи молода мати встигала переробити, поки син спав. Він був спокійною дитиною. Усе було добре, але не вистачало грошей. Зарплата чоловіка була невелика, а допомога на дитину в ті роки не відрізнялася щедрістю.
Одного разу подруга Наталія прийшла до подруги з подарунком для Сашка. Чоловік був на роботі. Галина попросила в неї в борг грошей до зарплати Віталія. Подруга гроші дала, а потім сказала: «Слухай, дитині вже 10 місяців. Давай-но приїжджай до мене ввечері у перукарню. У мене працює дуже хороша майстриня манікюру Юля. Ти в неї пройдеш стажування, а я не буду брати з неї за оренду кабінета. Ввечері години 2-3 батько може посидіти з сином. Відкриєш свій кабінет. Знаєш, на манікюрі дуже добре заробляють. Які б часи не були, жінки завжди слідкують за своїми нігтями».
Галина виявилася старанною ученицею. Вона почала займатися манікюром, пізніше освоїла педикюр. Галина взяла в оренду кабінет у перукарні, що розташовувалася недалеко від її дому. Гроші на інструменти та матеріали позичила подруга. Галина працювала ввечері з 17 до 22 години без вихідних. Віталій залишався з сином. Базу клієнтів вона набрала порівняно швидко. Виявляється, є багато жінок, які працюють удень і їм зручніше відвідувати майстриню ввечері. До школи Галина не повернулася.
Жити стало веселіше. Віталій так і працював майстром на старому місці, його все влаштовувало. Вони купили машину, зробили хороший ремонт у квартирі, їздили відпочивати на море. Правда, Галина з’їздила з ними всього три рази. Влітку починався посилений попит на її послуги, особливо на педикюр. Віталій став ще більше цінувати свою дружину. «Здобувачко ти моя», – говорив він їй з ніжністю.
Через шість років у них народилася дочка Інна. Галина не могла кинути роботу, боялася втратити своїх клієнток. Вона найняла для дочки няню і продовжувала працювати, але тепер з обіду і до 20 години. Через рік син пішов у перший клас. Школа була поруч, і незабаром він став самостійно повертатися додому.
Після появи дочки роки для Галини полетіли стрімко. Росли діти, росли витрати і проблеми. І Галина працювала, працювала і працювала… Поки людина живе, їй завжди щось треба. Вона майже не відпочивала. Додому їздила рідко, на похорон батька і так зрідка на день-три провідати матір.
Ось уже й Сашкові 24 роки, дочці — 18. Сашко закінчив юридичний факультет університету. Високооплачуваної роботи, звичайно, не знайшов. Працює за дуже скромну винагороду. Інна вчиться в технологічному коледжі.
Сашко рік тому привів у дім свою дівчину Аню. Аня немісцева, вона ще тільки на третьому курсі університету на економічному факультеті. Дівчина вже рік живе з ними, але тримається навмисно відсторонено. Вона приходить з занять і зачиняється у своїй кімнаті.
Одного разу Галина раптом зрозуміла, що у неї вже давно немає дружної, згуртованої родини, як раніше. Вони перестали спілкуватися один з одним і живуть, як сусіди в комунальній квартирі. Чоловік все частіше і частіше гарчить і скидає на неї свій поганий настрій. Вона зайвий раз не лізе до нього з питаннями і співчуттям, щоб не потрапити під гарячу руку. Її добрий і уважний син тепер сидить за закритими дверима з Анею. Галина до них не заходить. Один раз хотіла прибрати безлад у їхній кімнаті, але потім передумала, хай живуть, як їм подобається.
Дочку теж не змусиш слідкувати за порядком у кімнаті. Галина умовляє її, але дочка грубо відповідає: «Не лізь до мене зі своїм порядком, набридла!» Мати не витримує і сама робить генеральне прибирання. Останнім часом Інна зовсім обнагліла, свої брудні речі кидає на підлогу у ванній, не хоче навіть кришку кошика відкрити.
Учора Галина поспішала на роботу і попросила невістку завантажити в посудомийну машину посуд і протерти підлогу на кухні.
«Я до вас у домробітниці не наймалася», — відповіла Аня і захлопнула двері у неї перед носом.
Галина так і не заснула після поштовху чоловіка. О 5 годині ранку вона встала. Приготувала сніданок, поставила в духовку запікатися м’ясо на вечерю. Галина чистила картоплю, а в душі кипіла образа. Вона намагалася зрозуміти, коли, в який момент вона стала для чоловіка і дітей зручною домогосподаркою і постачальником? Коли вони перестали бачити в ній дружину і матір?
Домашні прокинулися, дружно поснідали кашею та омлетом. Дякую ніхто не сказав. Першим пішов Віталій, потім Інна. Перед уходом вона кинула свою блузку на стілець і сказала: «Вона мені потрібна до вечора, терміново попери!»
Аня наводила красу у своїй кімнаті, а син звернувся до матері: «Будь ласка, не завантажуй Аню роботою. Вона учора дуже засмутилася і навіть плакала, якщо ти її будеш ображати, я перестану тебе вважати своєю матір’ю, запам’ятай!»
Усі розійшлися. Галині на роботу до 10 години. Вона взяла телефон і скасувала всі візити клієнток, розписані на місяць уперед. Пішла на роботу, зібрала всі інструменти та матеріали, розрахувалася з господинею за оренду приміщення.
Галина повернулася додому, покидала в дорожню сумку свої нечисленні речі, зібрала документи. На холодильник магнітом прикріпила записку: «Дорогі мої, я зрозуміла, що не потрібна вам, як дружина і мати, а домогосподаркою бути втомилася. Я впевнена, вам буде краще без мене».
А потім вона викликала таксі і поїхала на вокзал. Мати здивувалася, побачивши доньку на порозі рідного дому:
— Галю, як ти дізналася, що я хворію? Хотіла тобі подзвонити, та побоялася зривати тебе, знаю, що ти вся в роботі.
— Мамо, я поживу у тебе. Мені треба знайти себе, я себе загубила. Я перестала існувати, як особистість. Я відчуваю себе загнаною кобилою, — сказала Галина, обіймаючи матір, і заплакала.
Галина, звичайно ж, сподівалася, що чоловік стане умовляти її повернутися, що діти попросять вибачення… Чоловік навіть не подзвонив. Подзвонила Інна: «Як ти могла? Пішла і не попрала мою блузку? І так, без тебе краще, ніхто не капає на мізки».
Галина вже п’ять місяців живе з матір’ю. Вона її єдина донька. Мати сильно здала, часто хворіє. Галина в рідному місті знімає невелике приміщення і займається своєю справою. Вона тепер працює за зручним графіком. Доходи її стали нижчими, але й витрат у неї тепер набагато менше. Подруга Наталія дзвонить, підтримує Галину і повідомляє новини.
Віталій незабаром після від’їзду дружини пішов до своєї самотньої бездітної колеги. У них вже кілька років були близькі стосунки. Інна привела в дім свого друга-однокурсника: «А чому Сашкові можна, а мені ні?» Батько дає їй гроші на життя, але їй не вистачає, і вона постійно їздить до нього і просить ще грошей, попросила б у матері, та соромно, вона ж перша сказала, що без неї краще.
Молодь постійно свариться, ніхто не бажає готувати і наводити лад у квартирі. Галина, звичайно, хвилюється за дітей, але заспокоює себе думкою, що вони вже цілком дорослі і не потребують її, навіть не дзвонять. Зрада чоловіка її здивувала. Вона так намагалася заробити, що не помітила як він охолов. Жінка подала заяву на розлучення і на поділ майна, їй гірко і образливо, що у 49 років вона залишилася сама, без родини, якій присвятила 27 років свого життя. А найважче те, що вона сама у всьому винна.
Жінка не повинна повністю розчинятися у родині. Родина цього ніколи не оцінить і стане витирати об неї ноги. Ось така історія.
