Жінка стояла в черзі у супермаркеті після дідуся з неслухняним онуком. Руки хлопчика були сповнені цукерок та інших солодощів.
Але він продовжував кричати і крутитися. «Спокійно, Женю, залишилося зовсім небагато… Гарний хлопчик».
Через якийсь час дитина знову почала вередувати, а дідусь спокійно сказав: «Все добре, Женю. Ще кілька хвилин, і ми поїдемо додому. Потерпи, хлопче».
На касі маленькому бешкетнику спало на думку викинути всі товари з візка. Дідусь знову сказав спокійним тоном: «Жень, Жень, розслабся, приятелю, не переймайся. Ще п’ять хвилин і ми будемо вдома. Заспокойся будь-ласка”.
Жінку це дуже вразило. Коли вона вийшла на вулицю, одразу підійшла до дідуся з онуком, які сідали в машину, і сказала:
— Це, звичайно, не моя справа, але ви поводилися там просто дивовижно! Ви залишалися стриманим і спокійно розмовляли з хлопчиком навіть після того, як він так жахливо поводився! Женя, тобі дуже пощастило з дідусем!
— Дякую, — відповів дідусь. — Але Женя це я. А цього маленького бешкетника звуть Максим.
