Оля зростала гарною, розумною, працьовитою та скромною. У школі була відмінницею, вдома допомагала батькам, завжди все встигала, а коли треба було відпочити та подумати, бігала до річки. Батьки та вчителі не могли натішитися цією зразковою дитиною.
Оля прагнула всім допомогти, мріяла стати ветеринаром. Дівчина могла знайти спільну мову з будь-яким звіром та мовби відчувала, що й коли з ними не так. Джерело
Та один день змінив усе життя дівчини. Одного разу, коли батьки поїхали до міста, Оля вирішила прибратися в хаті. Щоб зробити приємне мамі, полізла скласти речі та витерти пил зі шафи в кімнаті батьків. Шафа була високою, і навіть ставши на стілець, дівчина ледве дістала верхньої полиці. Та не втрималася й впала. Оля навіть не забилася, проте знайшла коробку з документами про вдочеріння.
«Чужа… Як тепер жити далі?», – думки переповнювали голову. Оля, як завжди, побігла до річки, та стрімкі її потоки не змогли змити ні смуток, ні біль. Коли батьки повернулися, вони зрозуміли, що з донькою щось сталося, та не стали лізти в душу. Зачекали, коли дівчина сама все розкаже, а Оля пообіцяла собі, що знайде рідну матір.
Згодом Оля закінчила школу та поїхала на навчання в місто, де народилася. Дівчина вчилася на ветеринара, як і мріяла, та не забувала про пошуки. Наполегливість та впертість їй у цьому дуже згодилися, та вже через два роки дівчина тримала в руках адресу рідної матері.
Довго Ольга не наважувалася поїхати до жінки, яка її народила. Та бажання її побачити все ж таки перемогло. Затамувавши подих, дівчина постукала в двері чужої домівки. Рідна мати не обійняла Ольгу, не вибачилася, навіть не спитала, як та жила всі ці роки. Дівчина спочатку трохи засмутилася, а потім зрозуміла, що й сама не має ніяких почуттів до цієї жінки.
Багато років Ольга хвилювалася, що відчує поклик кpові, та що любов до рідної матері буде сильнішою, ніж до тієї, що виховала. Та тепер дівчина навіть зраділа, що в її серці знайшлося місце лише для справді рідних батьків.
Згодом та жінка пішла з Олиного життя назавжди, і дівчина не жалкувала. Вона написала заяву в деканаті та посеред тижня поїхала додому. Обійняла батьків так, наче не бачила їх багато років, сказала, як любить та як їм вдячна. Тепер у серці дівчини був мир.