Особлива

Я люблю зиму, сніг накриває весь бруд, всю чорноту світу. Все навколо стає біле і м’яке. А ще я люблю бо о цій порі року з’явився мій Роман. Він випадково попав в мене сніжкою коли кидався з хлопцями і від тоді ми разом. Мені з ним легко, добре, та дуже просто. Він не морочить голови всяким, коли обіцяє щось то обов’язково виконує. Він не забуває робити для мене приємності, навіть після 2 років стосунків. Я теж люблю його балувати чимось. В моєму житті були різні ситуації, і навіть коли відвертались найрідніші Рома завжди був поруч, підтримував та захищав. Декілька місяців тому мені поставили невтішний діагноз, я довго не наважувалась йому…

Ми з Богданом почали жити разом майже після знайомства. Нам було зручно знімати разом квартиру, я хоч і працювала на двох роботах, але сама потягнути таку кругленьку суму не могла. Подружка з якою ми раніше мешкали переїхала в іншу країну, а я залишилась сама. Тому і запропонувала хлопцю, а він з радістю погодився. Спочатку між нами були тільки дружі відносини, і нічого більшого, але з часом дружба плавно переросла в стосунки. Перші пів року нам було надзвичайно добре разом, ми наполовину ділили оплату за житло та комуналку. На роботі Богдана пішло скорочення, він теж звільнився. Я дала свої збереження, і продукти купляла, вірила в те, що він швидко знайде щось…

Моя найкраща подруга зустрічалася з хлопцем якого я кохаю. Ми з дитинства дружимо, вона хороша людина, але має погану рису характеру – заздрість. Віра росла в трохи біднішій сім’ї і завжди хотіла мати те, що й я. А я з почуття провини віддавала їй більшість іграшок, а пізніше й речі. В школі вона показувала з себе хто зна кого, і тільки біля мене була щирою. Ми хотіли поступити разом в універ, але не вийшло. Зараз ми вже дорослі жінки, проте вона не змінилась. Колега по-роботі давно мені подобався, він теж проявляв знаки уваги в мій бік. До одного вечора, я досі пам’ятаю ту ніч, коли познайомила Віру і Тараса. Вона…

Батьки Андрія були проти мене після того як дізналися, що я маю дитину. Я ніколи не приховувала Максимка від чоловіків, які хотіли будувати зі мною спільне життя. Так було і з Андрієм. Ще на першій зустрічі повідомила, що маю сина від першого шлюбу і його це влаштувало. Хлопці швидко знайшли спільну мову. Максиму вже 8 років і він все розуміє, і навіть інколи дає поради, звучить це дуже смішно. Андрій йому справді сподобався, малий до нього тягнувся і прислухався. З часом вони навіть разом уроки робили. Ми зустрічались вже пів року, я захотіла познайомитись з його батьками. Але неочікувано для мене він відмовився. Мовляв його батьки дуже строгі і не…

Я сама залишилась з дитиною одразу після появлення Віточки на світ. Богдан відмовився брати відповідальність за нас, і прямо сказав що не хоче її. Коли на світ появилася дитина то нас забрали тільки батьки, дуже прикро було. Але я пообіцяла доці, що ми обов’язково справимось. Грошей багато не було, тому я економила на всьому як могла. Недоспані ночі давалися в знаки, перші місяці були особливо важкими. Мама з татом інколи допомагали, але в них було досить і своєї роботи. Подружки інколи приходили і забирали Віту на вулицю, лиш тоді я приходила до себе. Могла нормально душ прийняти чи поспати. Так ми жили три роки, я вже марила роботою, нехай не…

Мої батьки ніколи не були бідними людьми, тато у спадок від дідуся отримав цілий статок. Він не знає як це підніматись з самих низів догори, натомість вільного часу для сімʼї не було. Він тільки примножував наше багатство. Мама пішла від нас давно, ще коли мені було 10, вона не змогла витримати важкий характер тата. Я залишилась з ним. Коли я стала старша, то зрозуміла яку помилку зробила. Тато хотів вдало видати мене заміж, він всіляко намагався зліпити з мене ідеальну дружину, яка тільки й буде мило посміхатись і кивати на все. Чоловік головний в сім’ї і це не обговорюється- внушав він мені роками, але один випадок кардинально все змінив. Я…

Оксана мовчки спакувала Андрію речі, так само мовчки застебнула сумку і вручили її тепер вже колишньому чоловікові. ” Люба, може все-таки передумаєш?- підводячи очей на дружину тихо спитав Андрій. Однак, жінка не дала договорити, та мовчки відчинила перед чоловіком вхідні двері. Тільки шестирічна Настя, дуже схожа на свого батька, не розуміла що трапилось. Роки минали, Оксана з донькою жили дружно, гнівалися хіба тоді, коли Настя вкотре просила маму розповісти, чому вона тоді прогнала батька. Жінка мовчала, напевне тому, що вважала що донька ще замала, знати справжню причину розлучення батьків. Адже насправді, їй самій було гірко все згадувати, бо ж і тоді і тепер любить свого колишнього. Траплялися у її житті…

У парі одна людина має лізти до зірок а інша тримати драбину. У шлюбі Ангеліни “драбину тримала” вона. Незважаючи на те, що у момент знайомства з чоловіком у них були рівні зарплати і високі посади. Та чомусь так відразу завелося, що розумним і талановитим у них був її чоловік. А вона стала просто дружиною генія. Ангеліна “тримала драбину”, коли чоловік вирішив що він більше не хоче працювати на роботі, а буде шукати себе. Вона також тримала драбину коли він відправився у подорож, щоб зняти там фільм, віддавши йому свої чесно зароблені гроші та премії. За два роки, протягом яких чоловік писав сценарій до свого фільму, Ангеліна працювала на двох роботах,…

” Ти що, не думаєш що робиш? За тиждень до весілля ти вирішуєш його скасувати?”- Марія Павлівна ледве себе стримувала. “Ресторан замовлено, гостей запрошено, весільна сукня пошита, а вона все скасовує! Що ж люди скажуть?” ” Мені байдуже, люди завжди щось говорять. Але цього весілля не буде”- Руслана була налаштована рішуче. Мати не могла зрозуміти, яка “муха вкусила” її доньку. Дівчина відповіла матері щоб зрозуміла що не кохає Олега. Мати спитали її, коли вона це зрозуміла. Руслана відповіла, що тиждень тому. Вона зустріла Іллю, в якого закохалася з першого погляду. Марія Павлівна спитала доньку де вона зустріла його, та відповіла що в таксі. ” То що він таксист? Прекрасно!”- жінка…

Коли Петро ішов то Даша не плакала тільки мовчки дивилася йому вслід. Він не пішов до іншої він просто пішов від неї. ” Я не можу жити жити без любові” – сказав Петро та пішов. Жінка подумала, як він міг жити без любові але зробити сина без любові він зміг. Але Даша не шкодувала, адже без Максимка їй було б набагато гірше. Жінка повернулася в будинок і подивилася на сина який під теплою ковдрою. ” Ось він мій скарб без якого я вже не зможу жити. А Петро, може повернеться ще і буде просити пробачення. Скаже, що не подумав і зізнається що кращої від неї у цілому світі не знайде”-…