Аліна вийшла заміж за Сергія, ледь їй виповнилось 18 років, незабаром у них уже був син Єгор, а потім і дочка Вероніка. Зараз Єгору вже 13 років, Вероніці 10. Жили вони добре, ладнали між собою, так і в матеріальному плані не бідували, у Сергія є свій невеликий бізнес. Але три роки тому Аліни не стало. Сергій залишився один з двома дітьми. Він розумів, що з ними займатися треба, водити в школу, на секції, робити з ними уроки. Раніше цим займалася Аліна, сам він постійно на роботі, і закинути свою роботу він ніяк не міг, дітей потрібно утримувати.
Тому запросив пожити до себе свою маму Зінаїду Іванівну. Особливої теплоти у відносинах між матір’ю і сином не було ніколи. Сергія самого, в основному, виховувала бабуся, а Зінаїда Іванівна займалася виключно своєю кар’єрою. Вона все життя пропрацювала на керівних посадах, звикла, що всі і у всьому завжди її слухаються. Але вік її вже перейшов шістдесятирічну межу, час було замислюватися про заслужений відпочинок. І коли син запропонував їй переїхати до нього, щоб допомогти з онуками, вона дуже швидко за цю пропозицію вхопилася.
Спочатку все було тихо і спокійно, Сергій цілий день був на роботі, Зінаїда Іванівна проводжала онуків до школи, зустрічала їх після уроків, годувала обідом, допомагала з домашнім завданням, водила на додаткові заняття. Але минав час, і Сергій почав помічати, що по успішності діти стали трієчниками, вчителі часто писали в щоденники зауваження про невиконані домашні завдання. В якийсь день Вероніка зізналася татові, що вона не хоче і не буде робити домашню роботу з бабусею, тому що та на неї кричить.
«Вони абсолютно не слухають, що я їм пояснюю» говорила потім в своє виправдання Зінаїда Іванівна. Після Сергій намагався звільнятися з роботи раніше, щоб самому допомагати дітям з уроками, Єгору потім найняв репетитора. Чим більше минало часу, тим частіше Зінаїда Іванівна починала показувати свій характер. Постійно вчила Сергія і дітей як правильно жити, що одягати, що їсти, куди ходити на прогулянку, з ким спілкуватися, а з ким ні, куди їхати влітку відпочивати, в які ігри грати і т.д.
Коли розуміла, що на слова її ніхто не звертає уваги, підкріплювала ці слова діями. Наприклад, якщо діти просили купити їм якісь чіпси, а бабуся це бачила, то чіпси ці опинялися в сміттєвому відрі. Але перший серйозний конфлікт стався у Сергія з матір’ю півтора року тому, тоді він з дітьми цілий день ходив по торговому центру, накупив їм багато одягу. Бабуся одяг не схвалила, заявила, що не дозволить дітям в цьому «ганчір’ї» на вулицю виходити. Єгор не послухав, на наступний день пішов в гості до друга в нових джинсах … А вже на наступний ранок весь нова одяг дітей був порізаний на шматочки і викинутий у відро для сміття.
Після того першого скандалу Зінаїда Іванівна поїхала і не приїжджала майже місяць, Сергій навіть встиг подумати, що без матері йому навіть краще, ні йому, ні дітям нерви ніхто не псує. За останні півтора року Зінаїда Іванівна у виховних цілях встигла розбити Єгору два планшета, а Вероніці новий мобільний телефон, а вже скільки було викинуто їжі та одягу … Але останньою краплею для Сергія став останній випадок.
Рік тому Єгор дуже невдало впав, у нього було серйозно пошкоджене коліно. Але, мабуть, щось зрослося все одно неправильно, тому що Єгор досі на цю ногу трохи шкандибає, а іноді його нога починає дуже сильно боліти настільки, що він не може її навіть зігнути. Поки Сергій був на роботі, Зінаїда Іванівна попросила Єгора щось кудись віднести, Єгор відповів, що не може, нога знову почала боліти і йому складно навіть просто стояти. Бабуся не повірила, заявила, що Єгор спеціально прикидається, що на ньому пахати треба, в його віці вона вже гроші думала як заробити, а він сидить на всьому готовому, дармоїд.
Що ще вона йому сказала невідомо, але після її слів Єгор підвівся і вийшов з квартири, гримнувши дверима. Через біль у нозі він оступився на сходах в під’їзді і впав знову. Добре, хтось із сусідів це побачив і подзвонив Сергію. Єгора знову відвезли в лікарню. Бабусю Єгор бачити більше не бажає, він так прямо і сказав батькові, що не повернеться з лікарні додому, поки вона там. І Сергій з ним згоден, він і сам більше не хоче бачити матір в своєму будинку і дуже шкодує про те, що покликав її до себе жити.
Фото ілюстративне з вільних джерел
