fbpx

Буде просити пробачення до кінця свого життя. Моя тітка Валя, мати Назара не стала, і боюсь, що так і не стане ні свекрухою, ні щасливою бабусею, яка бавитиме своїх рідних онучат. Дайте мудру пораду

Коли моєму двоюрідному братові Назарові виповнився, 21 рік він привів додому дівчину Олю. Коли мати Назара побачила дівчину вперше то не приховала свого повного розчарування.

Вона чомусь представила собі невістку з модельною зовнішністю та з багатої сім’ї. Оля була звичайною сільською дівчиною з простої працьовитої сім’ї.

Однак, Назар з нею почувався щасливим. Ніяк не заспокоювалось, спочатку нагадували братові, що він вартий кращої пари чим Оля, пізніше почала вже ображати саму дівчину. Останньою краплею щоб переповнила чашу терпіння дівчини, стало те, що мати Назара поїхала до її батьків в село, та зчинила там грандіозний скандал.

Говорила їм різні гидкі речі та обзивала їх аферистами. Назар як тільки не намагався залагодити ситуацію після цього випадку, але зібрала свої речі та поїхала до батьків і сказала йому, щоб він більше її не турбував.

Після цього одна мати тільки була задоволена, адже нарешті позбулася як вона тоді думала “сільської аферистки”. Відтоді минуло вже більше 10 років. Назар так матері і не пробачив.

Мати зрозумівши свою помилку навіть сама переїхала в село до сестри, з Надією на те, що Назар зможе привести у квартиру собі дружину. Однак, серед всіх жінок з якими знайомився брат, ні з одною йому не захотілося сім’ї. На даний час Назар з мамою все-таки бачиться, але дуже й дуже рідко.

Жінка й досі не перестає просити пробачення в сина.

Шкодує про те, що слухала своїх колег по роботі, які говорили тоді на Олю, що вона хоче тільки заполучити їхню квартиру.

А жінка їх і послухала. Жінки колеги вже давно одружили дітей та бавлять внуків.

А от моя тітка Валя, мати Назара не стала, і боюсь, що так і не стане ні свекрухою, ні щасливою бабусею, яка бавитиме своїх рідних онучат.

Дайте мудру пораду? Автору цієї статті дуже цінні будуть всі поради.

Автор: Анна Багрій. Передрук заборонений.

You cannot copy content of this page