fbpx

Будучи ще живим, батько мій вирішив гріхи замолити, що колись покинув матір, і ми ледь-ледь кінці з кінцями зводили. А коли відійшов у засвіти, то прийшла якась жінка, яка хотіла скоріше питання з квартирою оформити

Майже всі зібралися з відділення, щоб помолитись за Івана Степановича, який майже три місяці перебував у них на стаціонарі, а вранці відійшов у інший світ. Образливо, що з родичів ніхто так до нього і не приходив, відколи він до них поступив. Але ближче до обіду прийшло двоє людей, вони назвались родичами. Чоловік та жінка голосно говорили у коридорі. Жінка чоловікові говорила, що треба скоріше з квартирою питання вирішити а все інше то пусте.

Їх не хвилювало те, що треба найшвидше зайнятися організаційними питаннями, щодо проведення Івана Степановича у засвіти. Старша медсестра, яка чула цю розмову, подумала про себе:

“Не дай боже комусь таких родичів, щоб навіть ніч не побути та не помолитися”.

Тільки сусідка приходила до чоловіка та приносила домашніх пиріжків, бульйон, та речі які необхідні. Вона і розповіла всім хто працював у відділенні,про те, що у Іванна Степановича все-таки є син, невістка та внук. Що вони тільки чекають коли він покине цей світ, щоб в’їхати в його квартиру. Адже він колись за молодості заробив на велику трьохкімнатну квартиру в самому центрі міста. Іван Степанович перебував у закладі, то вони вже в тій квартирі ремонт затіяли, щоб перебратись туди жити.

“Але й особисте життя у чоловіка було цікаве, він нечесно сам в молодості не дуже за сином дивився” – промовила тихо сусідка. І продовжила далі: ” Жінок дуже любив, було їх у нього немало. Був за ним один грішок..”

А тим часом невістка з сином, швидше хотіли піти до нотаріуса та оформити спадщину чоловіка. Як виявилось, що Іван Степанович, ще рік свою квартиру оформив у спадок комусь іншому. Невістка не тямила себе від люті: “Як це могло так трапитись, кому це дісталися їхня квартира?” вона звісно це так не залишила. І через багатьох знайомих, декому й довелося заплатити але вона все ж дізналася адрес тієї жінки, якій старенький подарував квартиру. Коли невістка з сином приїхали туди, до одразу ж накинулись на стареньку жінку. Сказавши їй, як вона умудрилась обманути Івана Степановича та отримати його квартиру?

Але з хати вийшла молодша жінка а за нею і хлопець років так десяти і стали на захист жінки. Коли з’ясувалася причина несподіваного візиту, то Валя, так звали молодшу жінку, яка була дочкою Галини Павлівни глянула на матір та сказала:

“То от значить звідки квартира і за що. Батько мій вирішив гріхи замолити, що колись покинув матір, і ми ледь-ледь кінці з кінцями зводили”.

Як виявилось чоловік ще два роки назад, йдучи по ринку випадково зустрів Галину Павлівну, яка продавала яблука та горіхи. Він так і не наважився підійти до жінки та поговорити. А стояв осторонь та спостерігав, він бачив як прийшла донька, допомогла матері зібрати і вони разом поїхали автобусом додому.

Іван Степанович звісно прослідкував за ними і вияснив де вони живуть. Він зрозумів, що в нього є також дочка та онук.
Тож вирішив хоч якось допомогти їм, сам нотаріус та оформив квартиру на жінку. Щоб його непутящому синові та зажерливій невістці не дісталася оселя.

Автор: Нінель

You cannot copy content of this page