— Моя мама варить борщ так, що ложка стоїть, а м’ясо тане в роті! А у тебе що це — якась дієтична водичка з буряком? Вчися, Юлю, поки мама жива, бо справжня дружина повинна тримати чоловіка через шлунок, а не через ці твої дурні ресторанні салати!
— Моя мама варить борщ так, що ложка стоїть, а м’ясо тане в роті! А у тебе що це — якась дієтична водичка з буряком? Вчися, Юлю, поки
— А дай-но мені швабру. На, мий! А ми, Ганусю, пішли чаю поп’ємо, поки мій „турботливий“ син тут прибере.
— А дай-но мені швабру. На, мий! А ми, Ганусю, пішли чаю поп’ємо, поки мій „турботливий“ син тут прибере. Коли дівчата на роботі починають ділитися історіями про своїх
— Закінчуй цей цирк із квартирою! Мої на підлозі спати не будуть! Проводжай своїх гостей, моїм навіть присісти ніде!
— Закінчуй цей цирк із квартирою! Мої на підлозі спати не будуть! Проводжай своїх гостей, моїм навіть присісти ніде! — Ану відійшла від дверей! Ти що, зовсім кукухою
Син заявив: “Свою частку від продажу вашої квартири вам не віддам”. У нас, подружжя, двоє синів. Перший проживає з бабусею у Львові, і тут не виникає жодних труднощів, оскільки бабуся – людина прогресивних поглядів і високої відповідальності. Вони з онуком дуже близькі. Другий син живе разом із нами, і саме про нього піде подальша розповідь.
Син заявив: “Свою частку від продажу вашої квартири вам не віддам”. У нас, подружжя, двоє синів. Перший проживає з бабусею у Львові, і тут не виникає жодних труднощів,
— Ця ваза — власність нашої родини, і ти не маєш права залишати її в цьому старому хліві! Мій син привів тебе в пристойний дім, а ти навіть не здатна оцінити справжнє мистецтво. Віддай її мені, або я зроблю так, що твій шлюб закінчиться швидше, ніж цей ремонт!
— Ця ваза — власність нашої родини, і ти не маєш права залишати її в цьому старому хліві! Мій син привів тебе в пристойний дім, а ти навіть
— Для мене є місце в сім’ї сина, тільки якщо я оплачую їхні рахунки.
— Для мене є місце в сім’ї сина, тільки якщо я оплачую їхні рахунки. Після того повідомлення я майже не спала, а наступного ранку вже стояла біля вікна
— У тебе тепер новий чоловік, багатій, ось нехай він вас із Зорянкою і утримує. Я тут до чого? Офіційно я безробітний, а що у мене непоганий дохід — спробуй доведи. Бувай, невдахо!
— У тебе тепер новий чоловік, багатій, ось нехай він вас із Зорянкою і утримує. Я тут до чого? Офіційно я безробітний, а що у мене непоганий дохід
— Я думав, так простіше. Казав, що потім, коли купимо квартиру… Ну, сподівався, що ти просто змиришся за ці роки й зрозумієш: нам і без дітей добре. Я ж правий?
— Я думав, так простіше. Казав, що потім, коли купимо квартиру… Ну, сподівався, що ти просто змиришся за ці роки й зрозумієш: нам і без дітей добре. Я
— Не змогла втримати мужика з квартирою — нарікай на себе! Збирай свої лахи, і щоб до ранку твого духу тут не було!
— Не змогла втримати мужика з квартирою — нарікай на себе! Збирай свої лахи, і щоб до ранку твого духу тут не було! Суботній ранок пахнув корицею та
Я прийшов за своїми грошима, Ірино, — прямо з порога заявив Олег, розвертаючись до неї. — Мама дзвонила з Канади. Вона сказала, що в тому конверті було п’ять тисяч доларів. Де моя половина.— Які гроші, Олегу. Ти про що взагалі говориш. Ти сам мені віддав той конверт. Ти сказав, цитую: «Забирай собі цей мотлох, мені ті листівки не потрібні». Я просто виконала твою волю
Був тихий листопадовий вечір, коли у двері невеликої квартири Олега постукав поштар. Олег саме порався на кухні, намагаючись відмити стару сковорідку, тому витер руки об фартух і невдоволено

You cannot copy content of this page