Життя
Вона зайшла у вагон на одній з невеликих приміських станцій. У руках – букет свіжозрізаного, ледь розквітлого жасмину. – Біля вас вільно? – Так, сідайте, – припросила я
Ніби й не чужі У тролейбусі хтось торкає мене за плече. Повертаюся і зустрічаю теплий погляд жіночих очей. Віра. Коли ж вона повернулася з далекої Греції, куди їздила
По вранішніх росах йшли наші долі – щасливі і босі Наше літо втекло в позачасся, наче неслухняне дівчисько. Лише моя дyша й досі прибігає на роздоріжжя, де колись
Вони нагадували птахів, які полетіли у вирій і загубилися у безмежжі піднебесся. Любина душа сплакнула: дерев’яний пташок вже ніколи не повернеться на рідний клаптик землі. – Я буду
За вікном накрапав дощ. Віра Миколаївна тривожно вдивлялася у нічну темінь. Чекала, що ось-ось її розітне світло фар, зявиться машина старшого сина і вона врешті почує давно очікувану
Австралійка Белла Ляру працює у сфері ceкс-послуг і не соромиться відкрито говорити про свою роботу. У недавньому інтерв’ю ecкopтниця відверто розповіла, чого насправді хочуть чоловіки і чому вона
«Не плач, ведмедику» Дві долі. Одній – трохи більше за п’ятдесят. Іншій – щойно минув шостий рочок. Ім’я старшої – Надія. Маленька зветься Оленкою. Оленці виповнилося два роки,
Скільки разів я чула слова, що ніхто мене не кохатиме так, як ти. Ми познайомилися восени. На вулиці падав рясний дощ, а я стояла на зупинці, чекаючи тролейбуса.
Мій батько зраджував своїй дружині з моєю матір’ю. Коли вона зaвaгiтніла, він натякнув на абopт, але вона відмовилася. Мені було п’ять років, мама знайшла чоловіка, який категорично був
– Людоньки, ви чули? – Гелька, наче Горгона, влетіла до сільської крамниці. – Я повириваю її довгі патли! Голодранка! Молодиці врапт забули, за чим прийшли до магазину. Обступили