Життя

— Миколо, ти застібнув піджак? — Віра поправляла перлове намисто перед дзеркалом. — Зараз приїде фотограф від міської газети. Посміхайся так, ніби ти справді щасливий, а не наче

— Ой, та не починай, — подруга закотила очі. — Знову ці твої образи на рівному місці. Ми тепер у різних ритмах живемо, Жанно. Треба це розуміти. У

— Мамо, ну ти сама подумай, нащо тобі ця дача? — Настя недбало відсунула чашку з недопитим чаєм і потягнулася за печивом. — Грядки, жуки, ниття у спині…

– Нащо ти поклав оселедець мені в сумку? – сердилася дружина, дивлячись на чоловіка, що усміхався. Борис Степанович стояв посеред вітальні з поважним видом й дивився на своє

— Мамо, ну навіщо така дорога? — Аліна з острахом дивилася на сукню в італійському бутику. Ніжний колір пудри, невагомий фатин і вишукане мереживо. — Вона ж коштує

— Ти питаєш, чий це хлопець? Ти кричиш про зраду, Павле? То подивись на нього уважніше! Але знаєш що? Твій спокій був побудований на сирітстві власного сина. І

Одного разу Уляну чоловік назвав Юлею. Зранку це було. Чоловік притулився до дружини, обійняв її і прошепотів на вухо: — Доброго ранку, Юлю. І солодко засопів, продовжуючи спати

Уже від кого, від кого, а від Анютки зовсім ніхто не очікував, що так рано і дитину у світ приведе. Розумниця, красуня, відмінниця, активістка. Ані хвилини вільного часу,

— Максиме, ти стільки років зі мною, стільки років знаєш маму. Скажи — це я їх розладнала, ці стосунки? Я все життя тільки й робила, що намагалася їх

Приїхавши до чоловіка в лікарню в День народження, Алла застала там його перше кохання. Вся лікарня сміялася з того, що трапилося далі. У Алли захворів чоловік. Зробили операцію.