Життя
— Ти думаєш, Артеме, що гучні слова роблять тебе дорослим? Дорослість — це коли ти можеш вистояти під зливою і не поскаржитися. Ми йдемо в ці гори не
— Льошо, ти не розумієш! Твій кузен Віталік — це не просто родич, це стихійне лихо у шльопанцях! Він обіцяв зайти на “пару днів”, поки знайде роботу, а
«Ти знову маєш стати нормальною», — заявив чоловік. «Втомилася», — чесно відповіла Лєна. «Марно щось пояснювати людині, яка тебе не чує. У нього все добре. Це я істеричка».
Реєстраційний зал у міському РАГСі №3 був маленьким, але в день суботи здавався ще тіснішим від кількості людей, парфумів, нервового сміху і шелесту атласу. Повітря пахло свіжими трояндами,
.Марта стояла посеред кухні, тримаючи в руках мокру ганчірку, ніби це був доказ її невинуватості. Мати сиділа за столом, дивлялася в одну точку на скатертину в дрібну клітинку
Поліна здивувала всіх, отримала квартиру в спадок від свекрухи, а в придачу — колишнього чоловіка та свекра. Поліну зацікавило, чому колишня свекруха залишила їй спадщину. Адже та не
— Ми в нього все життя вклали. Гуртки, репетитори, інститут. Це тепер називається інвестиції в майбутнє. Так де дивіденди? Я тебе питаю, де його допомога, його підтримка? Ми
— Спочатку розлучись і квартиру поділи, — заявила коханка та поїхала з незнайомцем. Проте коли чоловік розлучився й поділив квартиру, реальність виявилася зовсім неочікованною, але назад дороги вже
— Мамо, я шість років вчилася в медичному і ще три — в інтернатурі, щоб знати: дитині потрібна стерильність, температурний режим і доказова медицина! Ваші відвари з кропиви
— Що ти там шукаєш у своєму скляному брязкальці, синку? Сигнал? Сигнал треба шукати в серці, а не в “вай-фаї”. Ви приїхали сюди за будинком, за землею, за