Життя
— Братові квартира, сестрі машина, а тобі ми доручили турботу про бабусю та оплату всіх рахунків. Вітаємо. Можливо, у майбутньому, тобі буде батьківська квартира, у якій мати мешкає.
— Ми ж за машину кредит ще не виплатили. Іпотеку брати невигідно, відсотки великі. Вадим пропонує продати дім. Ти переїдеш до нас. У тебе буде своя кімната. Гаряча
— Квартиру забирай. Тільки більше не з’являйся житті мого сина! — обурилася свекруха. Марина взагалі не планувала йти на корпоратив Насті. Хотіла залишитися вдома, подивитися серіал, виспатися нарешті.
— Тепер квартира моя, — свекруха стояла в дверях з усмішкою, тримаючи в руках якісь папери. — Павлік усе підписав. Збирай речі. Людмила завмерла біля плити, не вірячи
Телефон завібрував знову. Марина насупилася. Вона взяла його, щоб просто відсунути, і випадково торкнулася екрана. Відкрився чат. Останнє повідомлення було видно повністю: «Нікому нічого не кажи про квартиру.
Чоловік поїхав у санаторій й не повернувся до дружини. А його новий вибір виявився несподіваним. Чоловік поїхав на море й зник. Я гадала, що без нього не зможу
— Сестро, та тут жити неможливо. В хаті трава виросла. Миші погризли одяг. Дах тече, стіна волога. А з подвірʼя вкрали все, що могли, — голос Миколи тремтів,
Вероніка стояла посеред кухні в тому «подарунку» і крутилася перед дзеркалом на холодильнику, як кіт, що наступив на власний хвіст. «Це що, халат?» — подумала вона, піднімаючи поділ.
Тетяна прокинулася від того, що в хаті пахло болотом. Не просто сирістю, а саме болотом — гнилим очеретом, мулистою водою й чимось солодкувато-гірким, наче хтось розчавив у долоні
— Якщо я сказав, що моя мати житиме з нами, — значить так і буде! — кричав чоловік, а невдовзі залишився і без матері, і без дружини, і