– Прийшла нарешті, де тебе носило? – підвищеним тоном спитав Дмитро. – Вимітайся сам звідси і щоб духу твого не було – несподівано відповіла йому Тетяна
Дмитро і Тетяна були разом уже п’ять років. Їхнє знайомство сталося випадково, на літньому фестивалі в центрі Києва, де вони обоє опинилися за одним столиком у вуличному кафе.
“Якби не ти, то у мене б давно сім’я була, чоловік та така омріяна донечка” – на одному диханні сказала Оксана синові у слухавку, сидівши на кухні у сеньйори Матільди
Оксана сиділа на кухні в будинку сеньйори Матільди, тримаючи телефон біля вуха. Її голос тремтів від емоцій, коли вона вимовила слова, які так довго тримала в собі: “Якби
Те, що ви мати моєї дружини, ще не означає, що я маю класти плитку у вашій ванній чи щось інше робити у вашому домі
Те, що ви мати моєї дружини, ще не означає, що я маю класти плитку у вашій ванній чи щось інше робити у вашому домі. — Петре, збирайся! Я
— В магазин мені з чим іти? Останні копійки в гаманці! До зарплати ще тиждень. Ти гроші маєш, чи знов усе на книги витратив? – все пиляла дружина
— В магазин мені з чим іти? Останні копійки в гаманці! До зарплати ще тиждень. Ти гроші маєш, чи знов усе на книги витратив? – все пиляла дружина.
— Тамаро Іванівно, у нас усе буде так, як нам подобається. Якщо щось не до вподоби, можна не дивитися. Свекруха здивовано глянула, але промовчала. Вона явно не чекала такої відсічі
Наталя та Андрій щойно завершили ремонт у своїй першій квартирі. Іпотека ще тяжіла над бюджетом, але вони раділи своєму новому дому — світлому, з сучасним ламінатом, новими меблями
— О, спектакль починається, — пробурмотіла Марина, усміхаючись. Вона була готова до типової сцени: демонстрації нових стосунків Олега. Але, на свій подив, вона не відчула ревнощів
У старому двоповерховому будинку на узліссі, де вікна виходили на густі крони дубів, жило подружжя — Олег і Марина. Вони були разом понад десять років, ділили побут, радощі,
— Як ви можете? Це ж наша дача! — свекруха вирішила продати ділянку за моєю спиною
— Як ви можете? Це ж наша дача! — свекруха вирішила продати ділянку за моєю спиною. — Покупці завтра о другій приїдуть дивитись, — спокійно повідомила мені телефоном
– Чому бабуся Зоя нас з братиком не любить?- спитала тихим та невпевненим голосом маленька восьмирічна Даринка
Маленька Даринка, восьмирічна дівчинка з великими карими очима та двома акуратними хвостиками, сиділа на краю старенького дивана в бабусиній хаті. Її молодший братик, п’ятирічний Остап, гойдався на дерев’яному
— Відтепер це моя дача, а значить, мої правила, — заявила скромна невістка родині
— Відтепер це моя дача, а значить, мої правила, — заявила скромна невістка родині Люда стояла біля вікна кухні й дивилася на яблуневий сад, що третій рік поспіль
Надія вирішила разом з дітьми поїхати в Англію до чоловіка, щоб сім’я їхня воз’єдналася. Але все пішло не так…і навіть вислів жінки:”Як не в душу то не вкушу”,не зупинив її на шляху зради. Вона все таки стала жити з не дуже молодим зате перспективним англійцем
У маленькому селі на заході України жила сім’я — Надія, її чоловік Іван і двоє їхніх дітей, Богданка та Дмитрик. Життя було непростим: Іван працював на будівництві, але

You cannot copy content of this page