Інколи надзвичайно важливо дивитись в календар, та знати, яке число і день тижня.
Мене звати Мілана і я поділюся своєю історією однієї подорожі.
Вперше я поїхала у Київ до подружки у гості. Майже на місяць. Допомагала їй з дітками і трішки знайомилося з столицею.
Коли прийшов день повернення до своєї рідної домівки, я водночас і хотіла, і нехотіла їхати. Тож від ранку всі розмови вела уже про повернення додому.
Від ранку я збирала речі на потяг, сильно переживала, щоб нічого не забути.
Передивилась у всіх кімнатах, ванній та навіть на балконі чи нічого не забула.
Пішли з подружкою купили торт, купили все, щоб зробити бутерброди до потяга.
Говорила з рідними по телефону, мама запитала чи їду я завтра, я сказала, що сьогодні.
І здивувалася, чому вона так подумала, чи може вона переплутала щось.
Настав час їхати на вокзал, трохи спізнювалась, тому дуже спішила.
Вокзал- це шум, гамір, безкінечний потік людей.
Хтось сідає на потяг, хтось виходить, а когось з сумом відпускають від себе.
Я почула, що закінчувалася посадка на потяг з моїм рейсом, зайшла в додаток, щоб подивитися чи справді він.
І ось, цей момент настав, я приїхала на день швидше, мій потяг їде завтра.
Від здивування мої очі спочатку округлилися до нереальних розмірів, а потім я зрозуміла, що приїхала дарма.
Всі надзвичайно сміялись, бо ніхто не міг подумати, що таке буде.
Мій стан минув, розвернувшись я пішла назад на метро, з двома пересадками, добралась додому.
І розумію, що треба діставати майже всі речі назад.
Це дуже смішно і сумно водночас.
Кажуть, що людина вчиться на своїх помилках, так ось тепер я завжди буду дивитись в календар перед тим як кудись їхати
Історію написала, Люсія спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
Світлина, Олександри. Щастя є!
