Через два тижні після весілля ми розлучилися. Не знаю, що на мене найшло, але я зібрав по квартирі її поки нечисленні шмотки, заштовхав у валізу і відніс в машину. Потім повернувся, вивів дружину з квартири і відвіз назад до тещі

Познайомилися ми з Алісою на дні народження спільного приятеля. Красива була дівчина, як тепер модно говорити – доглянута. Розпущене волосся, довгі вії, пухкі губки – все при ній. І понеслося у нас! Живу я один в маленькій квартирці, яка мені від прабабусі дісталася. Зустрічалися у мене, але ночувати Аліса ніколи не залишалася. Казала – мама не схвалить.

Навчалася моя подруга на денному відділенні інституту, жила удвох з матір’ю в трьох кварталах від мого будинку. Через кілька місяців знайомства вона мене в гості запросила і з мамою познайомила. У будинку у них чистота і затишок, пиріжками домашніми пахне.

Пронеслася, було, шалена думка: як же Аліса трисантиметровими кігтями ганчірку для підлоги віджимає? Але тут же і понеслася геть. Загалом, вирішив я: кращу дружину мені не знайти. І я одружився з гарною, домашньою і порядною Алісою.

Дружина відразу переїхала в мою маленьку, зате власну однушку. Здавалося б – живи та радій! Я працюю, наполегливо і багато. Аліса мені домашній затишок створює. Так я спочатку і думав, поки не зрозумів, що сильно помилявся. А зрозумів це я на третій день після весілля.

Приходжу з роботи – в холодильнику ні супу, ні другого. На журнальному столику в кімнаті залишки замовленої піци, кругом крихти і лушпиння від насіння. Моя дружина сидить, закинувши ноги на той же столик, і кігті пилкою наярює.

– Алісо, сонечко, а що у нас на вечерю? – здивовано питаю я, у відповідь чую: – Піцу доїси, я тобі залишила.

Ось це я потрапив! Скандалу вирішив поки не влаштовувати. Гаразд, думаю, весілля і все таке … Поступово життя увійде в колію, і все налагодиться. Минув тиждень. Я продовжував сам добувати собі їжу після важкого трудового дня, по кутах бовталися грудки пилу і поступово засалювалося ніколи не застелене ліжко. Тоді моє терпіння почало здавати: – Слухай, розкажи мені, будь ласка, чим ти цілими днями після інституту займаєшся?

– А що? – округлила очі дружина, – після лекцій йдемо з дівчатами в кафе, додому приходжу втомлена, вмикаю комп’ютер. Там повідомлень море, мені потрібно відповісти, поспілкуватися, фотки свіжі лайкнути. І себе до твого приходу в порядок привести.

Скипів, грюкнув дверима і до друга ночувати подався. Нехай подумає над своєю поведінкою. На наступний день повертаюся з роботи додому – в квартирі чисто, смачна їжа приготовлена. Аж від серця відлягло, зрадів, обійняв її: – Аліско, сонечко! Прости мене, тепер заживемо, як люди!

Дружина подивилася на мене, як на ідіота: – Я-то тут при чому? Просто мама сьогодні приходила. Не буду ж я своїми руками підлогу мити! Вона щотижня приходити обіцяла.

Не знаю, що на мене найшло, але я зібрав по квартирі її поки нечисленні шмотки, заштовхав у валізу і відніс в машину. Потім повернувся, вивів дружину з квартири і відвіз назад до тещі.

Зрозумійте, я ж з дружиною все життя прожити збирався, дітей з нею ростити! Не думаю, що її мама з усім цим впорається, коли їй стукне вісімдесят. Загалом, через два тижні після весілля ми розлучилися. Тепер боюся одружитися – раптом така ж попадеться?

Фото ілюстративне з вільних джерел

ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО! Спеціально для osoblyva.com