Коли я познайомилася з майбутнім чоловіком мені було 16 років, ми зустрічалися шість років, а коли мені було 22 ми одружилися, тільки тому що я завагітніла. Ні, не подумайте, дитина була бажана і запланована, але я не хотіла розписуватися, мені і так було добре! Але на жаль, ми одружилися.
Через кілька місяців після весілля я почала помічати дивні речі: чоловік не мив ноги після роботи, він не мився взагалі, поки не скажеш, він не чистив зуби, його щітка так і лежала, запакована. Мені стало цікаво, якщо йому не сказати помитися, скільки він витримає? Минув місяць, тільки уявіть місяць не митися, здалася я, а не він, відправила його у ванну.
Ми з ним прожили рік, більше я не витримала, його постійний сморід, його бажання, це відбувалося так: Він починав розпускати руки, брудний та смердючий, мені було огидно, і так постійно, весь подружній обов’язок тривав, якщо не збрехати, хвилину, може менше. Це був повний аут, але ж до того як ми стали жити разом, було все відмінно, мився, зуби чистив.
А ще він почав порівнювати мене з матінкою, а мама робить не так, а мама ось так робить, а ти не правильно зварила, мама варить так то. А те що його мама крім макаронів, нічого не вміє готувати так це нормально! Загалом через рік спільного життя, я його вигнала, залишилася одна з дитиною, але краще самій, ніж з таким чоловіком!
Фото ілюстративне з вільних джерел
