Чоловік був проти дітей, а потім привів додому дворічного сина

Ірина познайомилася з майбутнім чоловіком на вулиці, їй було 23 роки, Стасу – 28, їхня зустріч відбулася зовсім випадково, Ірина йшла після лікарні вся в сльозах і не бачила ні чого навколо себе, вона вийшла на червоне світло світлофора і мало не потрапила під колеса великий іномарки. З машини вискочив чоловік, схопив Ірину за лікоть і почав лаяти її, вона лише підняла повні очі сліз і мовчала. Джерело.

Чоловік посадив Ірину в свою машину і повіз до найближчого кафе, він замовив кави і почав розмову:

-Дівчино, у вас, що трапилося? Хто образив? Але це ж не привід кидатися під машину!

-Життя образило, ні, не привід, я просто вас не помітила, простіше кажучи. Я взагалі нічого не бачила!

-Давайте хоч познайомимося? А то, як під машину стрибати так ви перша, а як представитися, так чомусь не хочете! Мене звуть Стас, а вас?

Стас посміхнувся і підморгнув.

-Мене звуть Ірина, вибачте, будь ласка, я справді не хотіла!

-Так все добре, головне, що я встиг загальмувати! Давай, Ірино, розповідай, що сталося?

-Лікар мені сказав, що я ніколи не зможу мати дітей, а я так мріяла про велику родину!

-Є ще багато інших способів стати батьками, чи не так?

Ірина погодилася, вони посиділи ще годину, і Стас відвіз Ірину додому, взяв номер телефону, а ввечері цього ж дня зателефонував їй. Ірина зі Стасом зустрічалися щодня, їх роман розвивався дуже швидко, але Стас зовсім нічого не розповідав про себе, обмовився лише, що був одружений і все!

Через рік стосунків вони одружилися, Ірина почала розмови про дітей, але Стас обривав їх на корені:

-Іро, у нас ні коли не буде дітей! Це не обговорюється!

Ірина плакала і благала подумати, але Стас не був лояльний, а через півроку, він привів додому хлопчика двох років і сказав:

-Ір, познайомся, це мій син Артем! Йому два рочки, ти хотіла дитину? Ось тобі дитина, люби і оберігай!

-Стасе ти в своєму розумі? Ти забрав його у матері?

-Ні, вона сама його кинула! Здається, настав час, розповісти тобі, частину мого життя!

Ірина сіла на кухні і слухала, чим більше Стас говорив, тим більше ставали очі у Ірини:

-Я познайомився з колишньою дружиною, 5 років тому, я не можу мати дітей, а вона прямо благала усиновити, кого небудь, але так і не дочекалася, зaвaгiтніла від іншого, просто на вечірці добре відпочила з іншим, зaвaгiтніла. Я пробачив її, вона наpoдила Артемка, а через два місяці просто втікла, сказала, що не готова до дітей і або я залишаю його собі, або вона віддасть його в інтернат!

Читайте також: У стpaшнiй дeпрeсії і без руки, дівчинку привезли до дитячого будинок. Так з нею повівся рідний батько, а тепер пише “Доню приїдь”

А ти сама подумай, що таке жити на самоті, без любові і ласки! Я залишив Артемку, він жив з моєю мамою! Зараз прийшов час забрати сина, якщо ти проти, я зрозумію, але жити ми з тобою не зможемо! Вибач!

-Що ти, як я можу бути проти!

Минуло п’ять років, Артем пішов до школи, у них дуже дружна сім’я, Ірина дуже любить сина, напевно більше ніж матері люблять рідних дітей, хоч вона і хотіла велику родину, але її все влаштовує!

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram