Я вийшла заміж в 19 років. Чоловік пишався мною, точніше моєю зовнішністю. У його колі спілкування було пристижно мати дружину модель. Йому заздрили всі знайомі і не знайомі, як він любив наголошувати.
Напередодні кожної важливої для нього зустрічі, мені купувалось нове шикарне вбрання. Спершу мені це навіть подобалось, а потім почало неймовірно дратувати, він мною хизувався немоя я якась лялька чи дорога річ.
Коли ми одружувались я по-іншому уявляла собі все. Валерій галантно залицявся, задаровував мене подарунками і квітами. Дуже часто я чула від нього слова: ти не уявляєш, як мені заздрять друзі, що у мене така вродлива дівчина! Але ти моя дівчина.
Через кілька місяців казкового роману, він зробив мені пропозицію. Хоч і без палких почуттів, але я погодилась. Як сказала моя сестра, втрачати такий шанс не можна.
Зіграли шикарне весілля в одному з найдорожчих ресторанів столиці. Все було вишукано і стильно, мені заздрили всі подруги. Але мені досить швидко набридла надмірна увага. Шафи ломилися від речей, які всього лише тільки раз були одягнені. Адже щоразу, коли чоловік виводив мене в світ, я мала виглядати шикарно.
А одного разу він попросив мене виглядати як ніколи приголомшливо, адже ми йшли до ресторану на День народження шефа, і я неодмінна мала йому сподобатись.
Хоча, це було не складно. Чоловіки, завжди дивляться на мене з цікавістю. Так було і цього разу. Вишукана і неймовірно дорога сукня, стильний макіяж і зачіска в поєднанні з вродливим, милим личком зробили свою справу.
Ресторан, людей не дуже багато. Валерій відійшов з кимось привітатися, а я залишилася сама. Відчула, що хтось на мене дивиться дуже пильно. Обернулася і побачила, досить таки симпатичного чоловіка. Він підійшов до мене, привітався, ми познайомились. Зав’язалася розмова. І спілкування виходило досить таки легким. Мені навіть здалося, що ми знаємо одне одного дуже давно.
Підійшов мій чоловік і якось так улестливо спілкувався з цим чоловіком. Я зрозуміла, що це і є його шеф. Представляти нас вже одне одному не було потреби. Ми познайомилися вже без участі чоловіка. Валерій шепнув мені на вухо, що я повинна шефа зачарувати, від цього може залежати його кар’єрний ріст.
А мені від цього прохання стало гидко і образливо, я залишила чоловіка і відійшла в бік, аби ніхто не бачив мого засмученого обличчя.
До мене знову підійшов начальник чоловіка, його звали Сергій, і запитав, чим я засмучена? Він побачив, що у мене на очах сльози, взяв за руку і повів з ресторану. Ми проговорили майже всю ніч у нього в машині. Мій чоловік, бачив що я пішла з ним, але жодного разу мені не зателефонував. Я зрозуміла, що йому від цього тільки краще.
А Сергій … ми більше не розлучалися. Зараз, у нас міцна сім’я. Підростає дочка. Мій другий чоловік, цінує мене і поважає і не змушує бути для всіх красивою і справляти враження на оточуючих.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
