Для Маринки чоловік завжди був кращим другом. Обоє легкі на підйом, вони яких тільки навіжених вчинків разом не скоювали. Захотіли купити телевізор, наприклад, відразу, зібралися і за три хвилини до закінчення роботи магазину купувати приперлися.
І хороший же купили. З парашутом стрибали, серфінгом на відпочинку займалися. Навіть у свій час волонтерством захоплювалися. Загалом обоє були як діти. Можливо це їх одне в одному і приваблювало.
Але через два роки їх подружніх стосунків Маринка зауважила, що Костик до неї охолов. Його вже не можна було розбудити посеред ночі і рвонути кудись з наметом.
Чоловік став холодний. “Завів коханку”, – постійно думала дружина, але запитати чоловіка відкрито не наважувалася. Нарешті, благовірний сам виклав правду. Сказав, що закохався, в колегу по роботі. Але найдивніше у цій історії було те, що колега був чоловіком.
Маринка дар мови втратила. За Костиком вона нічого подібного раніше не помічала. А чоловік виправдовувався, говорив, що з нею йому комфортно, але таких емоцій, які він отримує дивлячись на колегу, з нею немає.
Маринка вирішила зустрітися з розлучником. Підкараулила його після роботи і викликала на розмову. У кафе.
Єгор був в подиві від пред’явлених Мариною претензій. Він був нормальним чоловіком і з Костиком-то особливо не спілкувався. Так, здрастуй, до побачення. А вже тим більше про його почуття і не чув.
Значить не наважився наш бідолаха зізнатися йому ще, ймовірно. Спочатку Єгор сильно розлютився, але потім вони з Мариною стали вважати цю ситуацію кумедною. Довго сміялися і з задоволенням провели час разом.
Костик пішов з дому. Марина нічого не стала йому говорити про зустріч з Єгором. І не про останню, до речі, зустріч. Молоді продовжили знайомство і часто сиділи в тій самій знайомої кафешці.
Говорили про все на світі. І якось зблизилися за цей час. Та так, що Єгор незабаром переїхав до Марини в квартиру.
Костик ні про що не знав. І поговорити з Єгором про свої почуття не наважувався. Якось він вирішив зайти до колишньої дружини за рештою своїх речей. Двері йому відчинив Єгор.
Ошелешений Костик стояв в дверях і нічого не розумів. Йому пояснили. Він закотив істерику, як жінка, і кулею вилетів з квартири. Його крики ще довго лунали в під’їзді в міру віддалення його.
А Маринка знизала плечима і пішла пити чай зі своїм нинішнім нареченим, в якого закохався її колишній чоловік.
