У мами чоловіка з віком пустує пам’ять. Вона живе зі своєю старшою дочкою Ксюшею і її дитиною. У нас з чоловіком окрема квартира, іпотеку за яку ми платимо з великими труднощами. А труднощі у нас не через малі зарплати, а через Ксюшу.
Зі свекрухою у нас відносини були досить рівні, а ось сестра чоловіка мене на дух не переносить – ми з нею раніше працювали в одній компанії, і у нас трапився конфлікт. У нас були однакові посади і коли наш безпосередній начальник пішов на підвищення в головний офіс, то керівництво кампанії вирішило вибрати нового начальника серед нас.
Керівник, перед переведенням, рекомендував мене на своє місце. Але Ксюша була впевнена, що підвищать саме її. Якщо чесно, я навіть не знаю, чому вона розраховувала на підвищення – Ксюша приходила в офіс попити кави і попліткувати. Поки керівництво роздумує, кого ж призначити на посаду керівника відділу, Ксюша вже щосили святкувала підвищення: вона похвалилася перед матір’ю і моїм чоловіком, представивши все як вже доконаний факт.
На радощах вона купила собі дорогий ноутбук, витративши на нього всі свої заощадження: – Мені, як начальнику відділу, покладається солідний апарат. Нічого, з першої ж зарплати він окупиться. Я попросила Ксюшу не гнати коней, на що вона мене відрахувала: – А хто, якщо не я? Стану твоєю начальницею, буду тебе роботою навантажувати, щоб братик вечора у нас з мамою проводив. – посміялася вона, але, побачивши моє обличчя, додала. – Пожартувала я, пожартувала. Але спуску тобі не дам!
Моє підвищення стало для Ксюши справжнім ударом. Вона на мене розсердився: вважала, що я її підсиділа. Вона почала писати листи на ім’я всіх можливих вищестоящих начальників, аж до генерального директора, і доводила їх секретарок дзвінками, в надії оскаржити моє несправедливе призначення. Так от, усе керівництво вона дістала так, що було вирішено її звільнити. Підстав для звільнення були цілком достатніми – постійні запізнення і систематичні прогули.
З нею домовилися по-хорошому: Ксюша написала заяву за власним, отримавши всі належні їй виплати. Після невдачі з роботою, Ксюша почала налаштовувати проти мене свою матір і мого чоловіка. І якщо свекруха, адекватна жінка, не пішла на поводу у дочки, то мій чоловік дуже легко піддався її впливу.
– Мені начальник робив непристойні натяки, натомість обіцяючи призначення на його посаду. Я відмовилася – я не така. Ось і жінку твою явно не просто так підвищили. Сам подумай – за що? За красиві очі? – лила Ксюша у вуха моєму чоловікові.
Наш шлюб тоді залихоманило – ми з чоловіком мало не розлучилися через його недовіру. Крім сварок через наклепи Ксюши, чоловік почав вимагати, щоб я звільнилася з солідарності до його сестри. Наявність іпотеки і дитини анітрохи не заважали моєму чоловікові вимагати від мене позбутися джерела доходу. Я відмовилася – я працювала з ранку до вечора, і вважала підвищення заслуженим.
Відмовитися від гарної зарплати і перспектив? І заради чого – заради заспокоєння безглуздої жінки? Тоді чоловік вирішив: раз Ксюша через мене залишилася без роботи, то він повинен їй допомагати, поки вона не знайде нову. Ксюша, яка почала отримувати гроші від брата, з пошуками роботи і не поспішала. Її непогано забезпечували, вона цілими днями робила що хотіла. Єдині зусилля, які від неї були потрібні – це щоденні дзвінки моєму чоловікові: – Я сходила на співбесіду, мене не взяли. – ревіла вона в трубку.
Йти працювати продавцем в мережевий магазин, куди її точно взяли би, вона не хотіла – не панська це справа. Коли мене знову підвищили і Ксюша про це дізналася, то вона подзвонила моєму чоловікові і зажадала збільшити їй утримання. Її аргумент був «логічний»: – Якби не твоя дружина, зараз я б отримувала таку зарплату, як вона. Я хочу більше грошей.
За ці кілька років, поки Ксюша шукає роботу, лежачи вдома на дивані, вона накрутила свою матір. І у свекрухи тепер у всіх проблемах її дочки винна я. Вона просто не пам’ятає, як насправді була справа. І мама чоловіка приєдналася до вимаганням дочки: вона дзвонить і мені, і своєму синові і соромить нас: – Через вас дівчинка в депресії. Кар’єри її позбавили, ще й без копійки залишити хочете? Совість є у вас?
Я поставила чоловіка перед фактом: або він перестає утримувати свою 30-річну сестру, або ми розлучаємося. До мого нещодавнього підвищення, ми жили ледве-ледве зводячи кінці з кінцями, адже чоловік більшу частину своєї зарплати відносить сестрі. Ми давно б уже погасили іпотеку, якби не ця добровільно-примусова винагорода в Ксюшину кишеню.
Так, у мене виросла зарплата, але це не означає, що ми зобов’язані утримувати цю тунеядку – так думаю я. А чоловік думає зовсім по іншому – він вирішив розлучитися. Його гризуть сумніви в тому, яким місцем я будую свою кар’єру. І все це – завдяки Ксюші.
Фото ілюстративне з вільних джерел
