Щаслива жінка і погана дружина – невже не можна поєднати? Досвід багаторічної психологічної практики демонструє явну невідповідність між спостереженням за щасливою жінкою і її перспектив стати або бути хорошою дружиною. Смішний когнітивний дисонанс. Давайте спробуємо розібратися в цьому вельми делікатному питанні.
Малюємо портрет гарної жінки.
Сучасне суспільство являє портрет доброї жінки чином відмінниці в таких напрямках:
– Доглянута і чиста.
– Дотримується порядку в домі на рівні армійських нормативів.
– Демонструє кулінарні здібності богині – перше, друге і компот в різних щоденних варіаціях.
– Діти відпрасовані, ситі, оточені цілодобовою увагою ідеальної матері.
– Чоловіка відстежено на предмет життєдіяльності та фізіології – в правильних брюках, який не чавкає під час їжі, вручає заробіток дружини, пиво не п’є, проходить щорічне медичне обстеження.
Читайте також: Сьогодні в автобусі незнайомка підсунула мені записку з номером телефону
При цьому така дружина неодмінно повинна відчувати і випромінювати спокій, умиротворення, щастя. Чомусь при таких розкладах вважається, що вона просто зобов’язана бути щасливою, вічно в доброму гуморі і, головне, відчувати це щиро.
А тепер давайте звернемося до практики. Щоб піклуватися на рівні ідеальності про чоловіка, дітей, будинок і крутити «невимушену сeксyaльну дульку» на голові, потрібно час і бажання. Встигати все вищеперелічене нормальна жінка просто не в змозі. Тому як прасування займає годину часу, мінімальнe прибирання будинку – близько 2 годин, приготувати страви для 3-разового харчування дітей і чоловіка – ще кілька годин і т.д.
А перевірити домашнє завдання сина, сходити в душ, в магазин, відвідати свекрухy, яка вічно страждає від тиску, поїсти, поспати, вимити голову або нафарбувати нігті? Ах, так, ще з чоловіком се… зайнятися! Місія нездійсненна. А коли так, то перебуваючи у вічному прагненні відповідати критеріям доброї жінки, жінка в результаті ламається.
А тепер увага! Вона перетворюється в злющу, нервову, агресивну стерву, яка продовжує тягнути на своїх плечах непосильний тягар і внутрішньо ненавидіти всіх, для кого ця жeртва призначена. У тому числі і себе! За те, що не знає як інакше, але втомилася.
А погана дружина? Погана дружина живе хаотично. Ні, вона дотримується правил гігієни в побуті, готує вечері і займається розвитком дітей. Але в її шафі можна виявити забуту на півроку губну помаду. На її тумбочці лежить дитячий носок, стакан води і жіночий журнал, ніжно прикритий шаром пилу.
В її холодильнику іноді буває порожньо і псуються продукти. Вона замовляє піцу на всю сім’ю, якщо лінь готувати повноцінний обід. Вона дозволяє собі ходити в піжамі півдня і валятися на дивані в суботу, дивлячись улюблений серіал. Вона не жeртвує собою заради статусу ідеальної дружини.
Тому і «кладе» на загальноприйняті погляди і розуміння, точніше, нерозуміння. Вона щиро лінується, адаптується під ситуацію, прагне до комфорту, а не перфекціонізму. Така дружина добра, доглянута, світиться щастям, іноді плаче і сумує. Вона дозволяє собі бути справжньою. Саме таким дружинам ідеальні тихо заздрять. Жеруть себе зсередини за те, чого собі не дозволяють.
А між тим, поганою дружиною пишається чоловік, і її обіймають діти. Чоловік поряд з такою відчуває свою важливість і необхідність. Куди ж вона така слабенька, господарсько безпорадна і неідеальна без нього? І дітки тягнуться до мами, адже вона посміхається. У неї є на це час. Адже не тягне на собі все під героїчним девізом «Це мій хрeст і мені його нести!» Який хрeст? Куди його і кому потрібно нести?
За ідеальність потрібно платити занадто високу ціну: здоров’я, краса, любов. Чи варто картинка щасливо правильної сім’ї таких жeртв? Може, просто обмежитися гідною кандидатурою, комфортним?»
