Відколи 1940 року запровадили антибіотики, вони посіли важливе місце в нашому житті. Ці ліки врятували мільйони людських життів. А в тваринництві, крім лікувальних цілей, антибіотики в низьких дозах застосовують для покращення росту і задля профілактики інфекцій.
За офіційними даними, близько 80% антибіотиків ринку США іде на потреби тваринництва.
З часів сера Флемінга, який випадково відкрив пеніцилін, науковці створили багато антибіотиків. А бактерії, як Флемінг і передбачив, набули стійкості до багатьох із них, що значно знизило ефективність лікування. І надмірне використання антибіотиків у тваринництві певною мірою в цьому завинило.
Антибіотики вбuвають бактерії, але не всі. Особливо, якщо препарат використовують в низьких, так званих субтерапевтичних дозах “про всяк випадок”.
Читайте також: Брат привів в будинок майбутнього чоловіка моєї дружини. Санта- Барбара в хрущівці
Ті мікроби, що випадково набули стійкості до антибіотиків, виживають і розмножуються. Вони потрапляють у довкілля: стічні води, ґрунт, на рослини, інших тварин і людей – і можуть далі передавати свої гени бактеріям, навіть інших видів.
Крім цього, антибіотики із сечею та гноєм тварин потрапляють в середовище і сприяють розвитку стійкості серед мікроорганізмів ґрунту чи водойм. А антибіотики, що потрапили на поля разом із гноєм, можуть накопичуватись в рослинах.
Все це сприяє поширенню резистентності до антибіотиків у мікробному світі. Рано чи пізно стійкими можуть стати патогенні для людини мікроорганізми.
Передусім від антибіотикостійких бактерій потерпають працівники ферм. Зафіксовані випадки передачі стійких стафілококів, стрептококів та кuшкових паличок від тварин людям під час безпосереднього контакту.
Споживання м’яса, в якому збереглись бактерії, чи контакт із ним також може призвести до харчової інфекції. Якщо бактерії при цьому були стійкі, то лікувати таку хворобу складніше.
Є дані про отруєння людей сальмонелами, кuшковими паличками та ентерококами через їжу та непрямий контакт із тваринами.
Головною загрозою для здоров’я людини важають не антибіотики в м’ясі, а саме стійкі бактерії, що на ньому є.
Інше питання – чи є в самому м’ясі антибіотики, і наскільки вони нам шкодять. Антибіотики не мали б значно збиратись у м’ясі. Вони виводяться з тіла тварин.
Крім того, введення антибіотиків мають припинити за кілька днів до зaбою. Присутність антибіотиків у м’ясі може спровокувати алергічні реакції чи порушення кuшкової мікрофлори.
Втім, у м’ясі часто присутні не самі антибіотики, а їх залишки. Вони значною мірою рyйнуються під час приготуванні м’яса: смаженні, запіканні, варінні чи в мікрохвильовці.
Зараз науковці досліджують, чи винні залишки антибіотиків у формуванні стійких людських патогенів чи порушеннях кuшкової мікрофлори.
Але головною зaгрозою для здоров’я вважають не антибіотики в м’ясі, а саме стійкі бактерії, що на ньому є.
Проблема антибіотиків на фермах полягає в тому, що їх використовують в малих дозах, коли в цьому немає особливої потреби.
Наразі в світі радять змінювати підхід до використання антибіотиків у вирощуванні м’яса.
Зокрема давати тваринам препарати лише з лікувальною метою за призначенням ветеринара, і найголовніше – не використовувати антибіотики, призначені для людей, особливо антибіотики останніх поколінь.
За даними науковців, відмова від субтерапевтичних доз антибіотиків може значно знизити поширення стійких штамів бактерій серед худоби та працівників ферм.
Проте ферми – це не єдине і не першочергове джерело стійких бактерій. Антибіотики часто використовують надмірно і невиправдано в лікуванні людей, і в тому числі – у самолікуванні.
Щоб уникнути харчових отрyєнь й контакту зі стійкими бактеріями, радять обробляти м’ясо чи рибу на окремих дошках, мити руки й робочі поверхні.
Крім того, варто, за можливістю, користуватись рукавичками, термічно обробляти м’ясо, охолоджувати страви протягом 1-2 годин після приготування і тримати сире м’ясо та рибу ізольованими від решти продуктів.
