Дійшло у нас і до одруження. Він з Києва. Має свою квартиру. Та потім все ж виявилося, що квартира на батьків записана і сестра його рідна претендує на частку

Так вийшло у моєму житті, що я після 11 класу я не пішла вчитися. Я не здобула спеціальність. Пішла на базар продавати одяг.

Мені обіцяли гарну зарплату, то ж одразу погодилась.

Мої батьки були у віці поважному. То ж я розуміла, що на їх пенсію, я надіятися не зможу. Бо пенсія маленька.

Спершу працювала як найманий працівник. А через 5 років я уже відкрила совю точку, і працювала на себе.

Робота насправді важкою була. Продавала продовольчі товари. Взимку було холодно, вмикала грілку. Тепло одягалася.

Вранці щодня товар розкладала. Деякий товар не був легким. То ж звісно, втомлювалась.

Я приходжу втомлена, всі чекають, коли буде вечеря. Приходилось і готувати вдома.

Сумки з продуктами теж ношу я, адже на ринку майже все купую.

Приходить осінь, всі закруткі на мені.

Читайте також: Майже водночас відходить у вічність моя мама. Набрала боргів. У результаті зараз я зовсім без грошей, у боргах, пристави утримують 50% зарплати, залишається 12 500, з яких 12 віддаю за орендоване житло. Не знаю, що робити далі, сили просто вже немає. Суцільна чорна смуга

Одного дня, я познайомилась з охоронцем.

Дуже красивий хлопець, почали спілкуватися, слово за слово і почали зустрічатися.

Дійшло у нас і до одруження.

Він з Києва. Має свою квартиру. Та потім все ж виявилося, що квартира на батьків записана і сестра його рідна претендує на частку.

Я отримала дар материнства. Та вирішила піти у декрет.

Кажу чоловіку- Звільняйся з роботи охоронної структури та ставай працювати на моїй роботі.

Чоловік так і зробив. Він у мене не конфлікний.

Почав продавати наш товар. Та щось ішло не так.

Чомусь мало що у нього купували. Якщо я вмісяць заробляла по 50 тис грн. То у нього ледве на 5 тис грн. виходило продажі.

То ж я у декреті побула 4 місяці і гайда на роботу, а чоловіка з дітьми лишила.

Я побудувала будинок, виросли наші діти. Він люблячий чоловік та гарний тато. Але вийшло так, що він після декрету боїться виходити на роботу. висилає резюме, а його не беруть.

Шукає тільки вакансію охоронця.

От я тепер думаю, може варто було дати йому шанс працювати? Я нехочу постійно бути чоловіком у сім’ї.

Тепер мій чоловік став невпевнений в собі, каже я невмію заробляти, я незнаю ким би я працював.

А в мене продажі впали суттєво. Закрила свій бізнес та в пошуках роботи.

Порадьте, що я не атк зробила?

Історію написанла, Світлана спеціально для osoblyva.сom

Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.

Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.