Якось я сидів в барі місцевого ресторану і відпочивав від щоденної суєти, думаючи про те, як важко мені було останнім часом і як я втомився від усього. Я власник компанії, що займається ландшафтним дизайном, але я ніколи не відчував, що я вношу якісь зміни в життя людей.
І ось, коли я сидів і жалів себе, побачив, як до ресторану увійшла симпатична дівчина, на вигляд років 25, вона сіла в окрему кабінку і, напевно, чекала свою подруга. Я помітив, що вона намагається сховатися від чужих поглядів і моє серце стислося. Її волосся почало випадати, а в такому юному віці це означало, що вона проходила курс хіміотерапії. Я сидів і дивився на неї, намагаючись залишатися спокійним, розуміючи які у неї зараз важкі часи.
Я вболівав за неї, уявляючи, чого варто було їй, пройти через все це, тому що я знаю дещо про все це не з чуток. Бачте, я втратив свою дружину, кохання всього мого життя всього кілька років тому і я бачив, як вона повільно згасає.
Я хотів підбадьорити цю дівчину, подарувати їй надію, але як? Що я міг зробити? Потім мене осінило! Я покликав її офіціанта і пояснив, що хочу оплатити обід для дівчини і її подруги, але я також сказав йому, що хотів би залишитися невідомим. Крім того, я віддав офіціантові записку, щоб він передав її дівчині, коли він скаже їй, що її рахунок оплачений. Текст цієї записки був наступним: «Хтось сьогодні вважає Вас красивою, хтось сьогодні думав, що ваша усмішка світилася хвилюванням, хтось сьогодні думав, що ваші очі висвітлювали цілий світ, сьогодні хтось дбав про Вас і хотів, щоб ви знали це. Насолоджуйтесь залишком дня, красуне».
Через хвилин 15, молода дівчина попросила офіціанта принести їх рахунок, і я спостерігав, як їй сказали, що він був оплачений. Вона запитала: «Чому? Хто? Навіщо?». Офіціант просто передав їй записку і повідомив їй, що джентльмен, який зробив це, захотів залишити це в таємниці. Я дивився, як вона повільно прочитала записку. Її очі широко розкрилися, а потім вона почала посміхатися! Величезною, красивою, оптимістичною усмішкою! Її подруга теж сяяла, не через те, що було зроблено, а тому, що її подруга знову відчула себе красивою.
Важливо не те, як ми виглядаємо або в що ми одягнені, скільки у нас будинків або машин, і не те скільки грошей ми можемо заробити. Ні, це все не те. Важливим є те, що ми робимо, як ми дбаємо про ближнього свого, навіть якщо це змусить когось відчувати себе задоволеним лише на мить. Так, обід коштував зовсім недорого, але ви б бачили яким це неоціненним вчинком було для цієї дівчини. І нехай завтра вона продовжить боротьбу за своє життя, а сьогодні просто радісно усміхається.
Фото ілюстративне з вільних джерел
