– Дурненька, я ж про тебе дбаю. Награється мій син з тобою, і знову зійдеться з Алісонькою. А ти одна з дитиною залишишся. Та й є у мене внучка, інших непотрібно. Ось, я тобі грошики приготувала. Сходи, поки не пізно

Свекруха дуже любить колишню дівчину мого чоловіка, Алісу. Аліса і мій чоловік рано стало батьками – всього в 18. Одружитися мій чоловік з нею не захотів. Вони рік прожили разом, потім Аліса вирушила у «вільне плавання». Знову вони зійшлися, коли їх дочкі було 4 роки, і стали жити зі свекрухою.

Мати чоловіка дуже любить свою онуку від єдиного сина. Так і складалися їхні стосунки: рік разом, 2-3 роки Аліса живе разом з іншими чоловіками, потім знову повертається. Потім вони знову розбіглися і так по колу. Я з’явилася в житті чоловіка під час чергового «розбігу». Його дочкі було вже 12, а Аліса так і не визначилася, чого вона хоче. А чоловік хотів нормальну сім’ю і дитину, яка не розповідає ще про 5 татусів.

Все це він отримав в шлюбі зі мною. Ми також жили в одній квартирі зі свекрухою. Квартира належала чоловікові, а не його матері. Свекруха категорично не хотіла мене приймати: тільки я за поріг, до неї відразу Аліса. Бувало, вони сиділи випивали разом, згадуючи як добре їм жилося разом. Аліса прямим текстом мені заявляла: – Він все одно до мене повернеться. Завжди повертається. Ти тут тимчасово, не тіште себе ілюзією.

– Ой, скоріше б уже. – важко зітхаючи свекруха.

Коли я завагітніла, чоловік був безмірно щасливий. І чим ширше посміхався чоловік, тим сумнішою ставала свекруху. Коли чоловіка не було вдома, вона вмовляла мене позбутися дитини: – Дурненька, я ж про тебе дбаю. Награється мій син з тобою, і знову зійдеться з Алісонькою. А ти одна з дитиною залишишся. Та й є у мене внучка, інших непотрібно. Ось, я тобі грошики приготувала. Сходи, поки не пізно. Умовляння свекрухи не допомогли.

Тоді вона поставила собі за мету: будь-якими способами довести мене, а все списати на «таке буває». Я поставила чоловікові питання руба: або роз’їжджаємося з його мамою, або розлучення. Свекруха, дізнавшись про це дуже зраділа: – Все, збирай дрібнички! Мій син ніколи мене не кине! Він від тебе скоріше позбутися. Квартира була виставлена ​​на продаж. Ми підшукували однушку свекрусі і двушку нам. Мої батьки додали нам коштів, і ми роз’їхалися.

З пологового будинку я повернулася в нашу нову квартиру. В якій Аліса не буде сидіти з келихом вина в руці. Іноді нам з нею все ж доводилося зустрічатися: чоловік їздив за дочкою на вихідні сам, а забирала її мати. Аліса, втомившись чекати, коли мій чоловік до неї повернеться, вискочила заміж. А чоловіка вона привела в квартиру моєї свекрухи, і стали вони жити там вчотирьох в однокімнатній. Як то кажуть, в тісноті, та не в образі.

Син восени пішов у садок, я з задоволенням повернулася на роботу. Все було гаразд. До тих пір, поки свекруха не примудрилася зламати п’яти. Це тільки звучить безглуздо, насправді це страшно. Чоловік привіз свою матір до нас додому. Адже там, вдома у свекрухи, за нею нікому доглядати: у Аліси хвора спина і вона фізично не може доглядати, а з своїм чоловіком, на той час, вона вже розійшлася.

Гіпс свекрусі обіцяли зняти через 1,5-2 місяці. Сина довелося забрати до себе в кімнату – він панічно боявся жінку, нназвану йому його бабусею, яку він не бачив жодного разу в житті. Свекруха вже місяць живе у нас. Чоловік в обід приїжджає додому, щоб погодувати свою матір і допомогти їй з гігієнічними процедурами, а вечорами догляд за свекрухою лягає на мої плечі. Я стала помічати безлад в моїх речах – пом’ятий, не так складений одяг, переставлена  косметика. Свекруха цього робити не могла – вона не ходить.

Виявилося, свекруха вмовила чоловіка дати Алісі ключі від нашої квартири, і цілими днями колишня чоловіка стирчала у нас вдома, розважаючи свекруху розмовами і риючись в моїх речах. Дізналася я про це випадково – у сина піднялася температура, і ми з ним залишилися вдома. Я почула, що чоловік повернувся додому, і, здивована його приходом, пішла його зустрічати. А там прийшла вона, сама відкривши двері ключем.

Не звертаючи на мене жодної уваги, Аліса пройшла до свекрухи і вони почали сміятися. Мене це розлютило до такої міри, що я забрала у неї ключі і стала її виганяти. Вона відмовилася йти: – Я прийшла до мами, ти мені не указ. Сховайся, не будеш псувати нам настрій своєю кислою пикою. – і вони засміялися. В моєму домі! Я доглядаю за цією мерзенною жінкою, вона їсть мою їжу, вона лякає мою дитину. І зараз вона буде тягати в мій будинок колишню бабу мого чоловіка? Не знаю, звідки у мене взялися сили, але я схопила Алісу, витягла її з квартири і кинула їй услід пальто і чоботи.

На лайливі крики свекрухи, я просто не звертала уваги. Чоловік прийшов з роботи будучи в курсі події. Він попросив повернути ключі Алісі, адже його мамі сумно! Я відмовилася. І вважаю, що я права. Свекруха, в помсту, почала з мене в нахабну знущатися. Тоді я взагалі відмовилася її обслуговувати – вона мені не мати, і раз у неї немає ні краплі поваги до людини, яка доглядає за нею, то і робити це я не зобов’язана. Як і не зобов’язана впускати неприємних мені людей в мій будинок.

На цьому тлі у нас з чоловіком вперше трапився конфлікт, під радісне хихикання його матусі. Я не знаю, як пояснити чоловікові, що якщо з присутністю свекрухи я ще готова була змиритися, але те, що вона тягне в мій будинок цю Алісу, яка приміряє мій одяг, це явно перебір і нахабство, з боку свекрухи. Що мені робити?

Фото ілюстративне – newscor.net