Ми з Павлом зустрічалися пять років, наші зустрічі завжди були пристрасні та цікаві, нашу зустріч ми завжди планували зазделегідь, планували різні ескурсії виїзні на природу.
В цей час ми були закордоном на заробітках.
Але я любила цю людину по-справжньому.
Однак, Павло нехотів спілкуватися на тему узаконнення наших стосунків, але я терпеливо очікувала коли він дозріє до цього.
Одного весняного ранку я стала почуватися зле і недобре, ранішне головокружіння, тошнота та упадок сил, але як кожна жінка я списала усе на втому, часті переїзди за кордон та перехід на весняну пору року.
Але на всякий випадок я зробила тест. Боже, я чекаю дитину, а в мене “прокинулись метелики”, тисячі питань, емоції аж зашкалювали.
Роздуми недавали мені заспокоїтися, хто, хлопчик чи дівчинка, як я буду виховувати, треба про це повідомити Павла з такою чудовою новиною.
Павло сприйняв новину сухо, був не захваті від даної новини. З часом він прислав СМС:
“Вибач я неготовий стати батьком твоєї дитини”.
В мене світ перевернувся від почутого, стало дуже боляче, земля йшла з під ніг, як я маю сама виховувати маленьку дитину, на батьків не залишу, в них робота, господарка, тай стосунки трохи натянуті.
Після отриманого повідомлення, Павло заблокував мене в соціальних мережах та змінив номер телефону.
Батьки вважали мене легковажною і нерозсудливою через стосунки з Павлом, що за увесь час ми не одружилися, не придбали житло, а жили у своє задоволення.
Я прівела на світ двох хлопчиків, близнюків. Мене лікар попередив про затримку розвитку наших хлопчиків і потребував особливого догляду та коштів, але тішило те, що їм можна було допомогти. І я з усіх сил намагалася допомогти своїм хлопчикам, Матвію та Марку.
Але, Боженька добра, мені допомагали усі друзі, родичі, колеги по роботі. Почалася боротьба за нормальне життя моїх синочків. Сини пішли в півтори роки, перші слова в три роки. Розвиток хлопців просувався дуже повільно, але прогрес був видний на лице. Для мене будь яка перемога це уже прогрес.
Я зустріла в поліклініці жінок з такими прблемами як у мене. І ми заснували маленький бізнес, який допомагає таким батькам.
Зараз я не бідую, але не шикую, купила квартиру, машину.
Буду рада за вашу думку та коментарі
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Автор, Вікторія Сонячник.
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
Фото, Олександри К. 2023 р.
