– Всю ніч з дитиною не спали, у нього зуби зараз ростуть! – розповідає двадцятисемирічна Олександра. – Тільки задрімали під ранок – чую, на кухні мама з чоловіком знову розборки влаштували. У мене ніяких сил вже немає, вони постійно лаються!
– І що цього разу сталося?
– Так Вовка вчора пізно прийшов з роботи, поїв на кухні і тарілку за собою не вимив. Так і залишив на столі. Мама вранці побачила – і в крик! У неї на цьому посуді прямо пунктик, спати не можна лягати, якщо на кухні не прибрано … А Вовка теж мовчати не став. «Вас дві баби, цілий день вдома сидите, нічого не робите, невже важко одну тарілку за працюючим мужиком помити» – заявив, повернувся і поїхав на роботу …
Олександра з мамою зараз живуть у її матері – вирішили, що так буде краще на час декрету. Квартира у них є, але, на жаль, за неї ще платити і платити іпотеку. Зараз там живуть квартиранти і левова частка щомісячного платежу, виходить, гаситься ними. Тільки це і допомагає молодим зводити кінці. Якби за іпотеку потрібно було платити цілком із зарплати Володимира, чоловіка Олександри, їм довелося б туго.
У мами досить велика трикімнатна квартира, місця вистачає. Але ось відносини за півтора року декрету стали зовсім ніякими. Мама всюди суне свого носа, повчає, диктує правила поведінки. Ситуація ускладнюється тим, що мама на пенсії, сидить удома цілий день разом з дочкою.
– Може, її тоді з онуком посадити, а тобі працювати? – запитують Олександру.
– Та ви що! – махає вона рукою.
– Мама про це і чути не хоче. З онуком вона не сидить ні хвилини, максимум, може мимохідь зробити «козу» …
Олександрі важко, а її чоловікові непросто подвійно. Він працює допізна, постійно бере підробітки – і невідомо, з якої причини більше: тому, що гроші потрібні, чи просто хоче поменше перебувати вдома. Гроші, всю зарплату цілком, Володя віддає в сім’ю. На них купуються продукти на всіх, в тому числі і на маму, господарські товари, сплачується комуналка. Але теща все одно вважає себе господинею положення і встигає дістати зятя до печінок за кілька хвилин вранці, зіпсувавши настрій на цілий день.
– Вовка вчора пізно прийшов, втомлений, ми всі вже по кімнатах розійшлися! – розповідає Олександра. – Поїв, все залишив і не прибрав … Я і не бачила навіть, до цього часу дитину поклала і сама прилягла, відчувала, що нічка буде не з легких. На кухню не ходила. Ну ось, а вранці мама влаштувала істерику …
– Зрозуміло. А він, значить, не змовчав?
– Ага. Обізвав її істеричкою … Вас дві баби, каже, ледарки, сидите вдома цілий день, і одну тарілку за працюючим мужиком помити не можете! .. Снідати не став, прийшов у нашу кімнату, став одягатися. Я йому кажу, невже складно було вчора тарілку за собою помити, знав же, що вранці буде скандал? А він ще й на мене накричав! Ще ти, каже, мозок мені будеш виїдати! Пішов на роботу, дверима щосили торохнув, дитину розбудив. Так прикро!
Як вважаєте, має моральне право чоловік, що живе з тещею, на подібні витівки? Частка істини в його словах є? Чи знахабнів зять вкрай, повинен мовчати і посміхатися, спасибі говорити тещі, що дала притулок? А вже ці заяви про «двох баб» і зовсім неприкрите хамство?
Фото ілюстративне з вільних джерел
