– А ще мою Іринку збираються призначити замначальника відділу. Вже вона так рада, така рада. Каже, у відпустку відвезу тебе до Карпат. Тільки от не знай, коли вона, ця відпустка. Без вихідних працює дівчинка моя.
Галя чула пісню перемоги про успіхи Іри, улюбленої дочки, десятий раз. Люба – її подруга зі студентських часів. Обидві закінчили медколледж і влаштувалися медсестрами в одну і ту ж лікарню. Галя вийшла заміж, має сина. Люба заміж не вийшла, але теж має дочку – Іринку. Галина родина не бідувала, але і не шикувала. Чоловік працював на заводі інженером, грошей ледь вистачало, щоб нормально харчуватися і зрідка оновлювати гардероб. Люба відверто бідувала. Галя не раз допомагала їй – то продуктами, речами, а то і грошима. Шкода було Іринку – худеньку і хворобливу дівчинку.
Діти виросли. Любина дочка закінчила економічний і влаштувалася працювати в банк. Там її справи пішли в гору, кар’єра складалася вдало. Іра купила квартиру, перевезла туди матір з гуртожитку. Тут у Галі серйозно захворів чоловік і їй стало не до спілкування з подругами. Люба з лікарні давно звільнилася, тому багаторічна дружба якось сама собою зійшла нанівець.
Кілька місяців тому Люба несподівано подзвонила і запросила Галю в гості. Квартира вражала позбавленим смаку шиком. Складалося враження, що її господарі прагнули відігратися за злиденне минуле і купували для облаштування все найбільш помітне і дороге. Тоді Галя вперше почула від Люби історію кар’єрного росту Іри. У неї, правда, виникли сумніви, що на зарплату рядового банківського працівника можна так розгулятися. А інакше це назвати було не можна.
Шафи ломилися від речей, в сервантах стояли гори посуду, техніка була навороченою. Любу розпирало від гордості, коли вона все це демонструвала подрузі.
– Ну а твій то Дімка що? Все так само не працює?
– Ні, офіційно не працює, тільки вдома.
– Він що, цей, як його, фрілансер?
– Так.
– Жени його на роботу! Чого сидить на твоїй шиї?
Галя промовчала і вирушила додому. Радісний настрій від зустрічі з подругою зник. Якось ніяково стало розповідати про те, скільки син заробляє. Та й справді, навіщо людину бентежити розповідями про Емірати і Майорку? Галя пискнула сигналкою, сіла в машину і поїхала додому. Треба ще в розарії повозитися, Дімка такі рідкісні живці привіз їй з Нідерландів.
Фото ілюстративне з вільних джерел
