Два місяці тому хлопець зробив мені пропозицію я дуже зраділа. Артем сказав що проблеми з житлом у нас не буде.
Одразу привів знайомити з мамою. Мама також зраділа за нас.
Розпитувала які плани на майбутнє, де плануємо жити.
Артем сказав що будемо жити в квартирі яку залишила у спадок йому бабуся. Та мама лиш усміхнулася і сказала ні синку ви молоді якось справитись.
А я квартиру цю планую продати адже у Івана є плани хоче бізнес свій відкрити, от і вилучені гроші за квартиру вкладемо у бізнес.
Іван – це другий чоловік моєї мами. Ми з Артемом звісно розстроїлись.
Але пізніше поговорили і вирішила що все-таки будемо одружуватись і будемо поки що жити на орендованій квартирі, дальше візьмемо кредит і будемо працювати і сплачувати
Пройшло три роки так і зробили кредит ми сплатили але прийшлося важко працювати, но все-таки нам вдалось.
Зараз у нас своя квартира. Я чекаю дитину.
І тут появляється мама Артема у нас на порозі розказує , що з бізнесом не склалося гроші вони витратили, більше того прийшлось продати і ту квартиру де жили, та й чоловік ішов від неї.
Говорить що зараз їй ніде жити. Артем звісно сказав що вона може залишитися у нас але на деякий час, тому що вона ще молода може працювати, і також орендувати квартиру.
Мама нічого не сказала але видно що ображена.
Я відчуваю вину за сказані слова чоловіка, а з іншої сторони колись вона нам так само сказала…
Не знаю чи робимо ми правильно?
Порадьте, як вчинити правильно?
Автор: Оксан
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
