Моя історія полягає в тому який шлях я подолала до здійснення своєї мрії.
Розкажу все спочатку. Жили в Україні в місті Маріуполь. Напевне як і всі працювали мріяли, любили. У нас був свій будинок.
Дочці на той час було 12 років. Я займалася тортами. Пекла торти різні солодощі на замовлення. У рідному місті мріяла відкрити своє кафе.
Де сама б готувала десерти. Незадовго до вторгнення в Україну.
Придбала невеличке приміщення в центрі міста. Закупила вже весь інвентар. Та сталося те що сталося.
Вторгнення в Україну. Ми з дочкою змушені покинути місто. Чоловік ще на деякий час залишився думав що все налагодиться. Та просвіту не було видно тому виїхав також.
Читайте також: Швидкоплинне бажання Оксани придбати нове червоне плаття призвело до проблем в особистому житті
Ми оселилися в місті Дніпро, все що могли взяти з собою – це дві валізи. Незадовго дізналися що ні будинку Ні моєї кав’ярні уже немає.
Якийсь момент мене охопило таке розчарування і образа, що все моє життя моя мрія пішла у ніщо.
Та треба було брати себе в руки адже у мене дочка.
Склавши всі сили, із допомогою добрих людей які попалися нам на шляху. Ми орендували хорошу квартиру.
Я почала знову займатись випічкою.
І як то кажуть світ не без добрих людей. Ми познайомились з сім’єю, які також хочуть почати бізнес у цьому напрямку.
Почали разом працювати, орендували невелике приміщення.
Я стала кондитером. Відкрили дуже гарне кафе, люди ринули до нас рікою.
Надіюсь все буде добре і ми продовжимо працювати в цьому напрямку.
Така от історія моя, тому якщо комусь важко не здавайтесь обов’язково працюйте і все у вас вийде.
Автор: Оксан
Історія написана спеціально для osoblyva.сom