Кіра Петрівна не здавалася, весь місяць вмовляла сина не одружуватися з Мариною, поки остаточно з ним не посварилася. На весілля вона не пішла, весь день від образи проревіла, дзвінки сина навмисне скидала. А коли він з дружиною після РАЦСу заїхав, намагалася їм свято зіпсувати

Кіра Петрівна дивилася на свого дорослого сина і думала, яка дружина у нього буде. А син Костя гарним чоловіком виріс. Якщо описати зовнішність, то високий спортивний блондин, носить модну борідку, дівчата і жінки на такого задивляються. Ще в школі захопився програмуванням, з комп’ютером на «ти». З 15 років має свої гроші, захоплення приносило свій дохід. А по закінченню школи став розвивати свій бізнес, паралельно навчався.

До двадцяти семи років став завидним нареченим з квартирою, машиною і солідним доходом. Багато в Кості і просто хороших людських рис, він хороший друг, чуйний, не жадібний. На думку Кіри Петрівни, ідеальний син. Мамі все привезе, відпочинок і лікування оплатить, таксі викличе, два рази на день подзвонить. Жінка не могла натішитися.

Вона мріяла, що її Костик одружується з тендітною юною дівчинкою, яка буде любити її сина і його маму. Кіра Петрівна розповість невістці історію їх сім’ї у всіх подробицях і передасть їй фамільну обручку, яка їй самій дісталося від свекрухи. Костик з молодою дружиною будуть приїжджати до неї щонеділі о гості, і вона передасть невістці рецепти фірмових страв і навчить їх готувати. Адже Костик так любить смачну домашню їжу. Вони обговорюватимуть книги за обідом і будуть ходити на виставки разом. А потім народяться онуки, милі красиві діти схожі на її сина. Вони будуть такі ж виховані і добрі, як її Костик. Діти будуть приїжджати на вихідні до бабусі в гості, і Кіра Петрівна буде читати їм на ніч казки.

В одну мить солодкі мрії жінки розбилися. Син подзвонив і сказав: «Мамо, я одружуся». Як? З ким? Коли? Обіцяв при зустрічі все розповісти. Кіра Петрівна готує святкову вечерю і вся знервувалася від очікування зустрічі з нареченої Костика: хто вона, з якої родини, скільки їй років, красива.

І ось вони приїхали. У квартиру заходить доросла, але молода і красива жінка, явно трохи старша Костика. «Мамо, це моя Марина», – Кіра Петрівна розгублено мовчить, немає тендітної дівчинки з її фантазій. Пройшли в кімнату, стали вечеряти, жінка стала обережно розпитувати Марину. І, о горе, обраниця сина вже була заміжня і виховує п’ятирічну дочку. Кіра Петрівна ледве стримувала себе.

З ранку наступного дня, вона вже надзвонювала синові, погрожувала, вмовляла, благала, волала про синівський обов’язок. Але все без толку. Син уперся, каже, що любить Марину, а минуле у всіх є, дата весілля призначена і днями він мамі завезе офіційне запрошення. Кіра Петрівна не здавалася, весь місяць вмовляла сина не одружуватися з Мариною, поки в кінець з ним не посварилася. На весілля вона не пішла, весь день від образи проревіла, дзвінки сина навмисне скидала.

Син з дружиною до Кіри Петрівні з РАЦСу заїхали, але жінка розмовляти не захотіла, сподіваючись зіпсувати свято. А Костя, переконавшись, що з мамою все в порядку поїхав до гостей в ресторан.

Костя так само оплачував її витрати, але як тільки розмова заходила про його неправильне одруження, то він припиняв розмову і прощався. Народився вже і внук, а жінка не здається.

Об’явилася стара інститутська подруга Кіри Петрівни, десять років не спілкувалися, а тут вона проїздом і напросилася в гості. Жінка поскаржилася подрузі на сина і невістку у всіх фарбах, розраховуючи на співчуття. А подруга вислухала і каже: «Дура, ти Кіра, набудувала собі повітряних замків і хочеш сина туди поселити, а треба жити в реальному світі з реальними людьми, хочеш синові життя зламати?», – і так далі і тому подібне, не церемонячись у виразах.

Задумалася Кіра Петрівна, приготувала всім подарунки, викликала таксі і поїхала миритися. Марина в будинок пустила, вийшла дочка гостей зустрічати: «Ти моя бабуся Кіра? А ми тебе з братиком чекаємо, ти нам будеш казки читати?». Розплакалися всі.

Фото ілюстративне з вільних джерел